09.11.2020
Головним орієнтиром у питаннях розрахунку середнього заробітку для оплати лікарняних є Порядок № 12661. На підставі його норм проводять розрахунок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності і допомоги по тимчасовій непрацездатності.
1 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
Одним із важливих етапів при розрахунку «лікарняної» середньоденної зарплати є правильне визначення розрахункового періоду.
Його тривалість залежить від періоду перебування працівника у трудових відносинах з роботодавцем (пп. 25 — 27 Порядку № 1266). Дивимося таблицю нижче.
Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, «середня» визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку № 1266).
Визначення розрахункового періоду
| Стаж роботи в цій установі, організації, закладі | Правила визначення розрахункового періоду (пункт Порядку № 1266) |
| Більше 12 календарних місяців | 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку* (п. 25) |
| Приклад 1. Працівник, який працює в установі з 2018 року, був непрацездатний з 2 по 6 листопада 2020 року. Розрахунковий період: листопад 2019 року — жовтень 2020 року. | |
| Менше 12 календарних місяців | Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26) |
| Приклад 2. Працівник, який працює в установі з 17 серпня 2020 року, був непрацездатний з 2 по 6 листопада 2020 року. Розрахунковий період: вересень — жовтень 2020 року. | |
| Менше одного календарного місяця | Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27) |
| Приклад 3. Працівник, який був прийнятий на роботу з 19 жовтня 2020 року, захворів 2 листопада. Розрахунковий період: з 19 жовтня по 1 листопада 2020 року. | |
| * Місяцем настання страхового випадку слід вважати той місяць, на який згідно з лікарняним листом припав початок тимчасової непрацездатності. | |
З розрахункового періоду виключаються дні:
• тимчасової непрацездатності;
• неоплаченого лікарняного з відміткою про алкогольне, наркотичне сп’яніння, про порушення режиму;
• «дитячої» довідки;
• протягом яких документи працівника були на розгляді у МСЕК, включаючи день установлення інвалідності (див. лист Мінсоцполітики від 6 вересня 2016 р. № 293/18/99-16);
• протягом яких працівник був відсутній на роботі у зв’язку з участю у виборах на платній основі (див. лист Мінсоцполітики від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19);
• відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років;
• відпустки без збереження заробітної плати, у тому числі за період карантину.
Усі інші дні, не відпрацьовані працівником з будь-яких причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також вихідні, святкові та неробочі дні, які припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді. Їх «викидати» не потрібно.
2 Більше відповідей на «лікарняні» запитання ви знайдете у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 41, с. 14.
Працівника прийняли на роботу, він відпрацював 1 день, відпочив на вихідних і оформив лікарняний. Чим особлива ця ситуація? А тим, що тут роботодавці найчастіше помиляються. Чомусь вони вважають, що правильно буде в такій ситуації провести розрахунок з окладу працівника.
Але це помилкове рішення! Адже розрахунок середньоденної зарплати з окладу проводять, якщо працівник перед настанням страхового випадку з поважних причин не мав заробітку в розрахунковому періоді або страховий випадок настав у перший день роботи.
Тому у ситуації, що розглядається, розрахунок середньоденної зарплати слід проводити за період з 6 по 8 листопада (3 к. дн.), тобто за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.