21.09.2020
На перший погляд у цій ситуації стільки особливостей, що страшно й братися. Але не все так складно.
Розпочнемо зі статусу працівника — він має інвалідність. Це може передбачати певні особливості у трудових відносинах. Але у випадку із загальним захворюванням нараховуємо йому «загальні» лікарняні.
Важливий показник — страховий стаж. Для цього потрібно визначити його страховий стаж. Від кількості «зароблених» років залежить сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (ст. 24 Закону № 11051).
1 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Крім цього, також має значення страховий стаж за останні 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку.
Відповідно до п. 4 ст. 19 Закону № 1105 застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше 6 місяців, зможуть отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку. Після вересневого підвищення мінімальної зарплати максимальна середньоденна зарплата у цьому випадку становить 164,26 грн.2
2 Про цю та інші цифри, на які вплинуло вересневе підвищення «мінімалки», читайте в журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 33, с. 6.
Але! Слід пам’ятати, що працівник має інвалідність. Тому якщо він за останні 12 місяців отримував пенсію по інвалідності, то цей період «увійшов» до його страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Це випливає з ч. 1 ст. 21 Закону № 1105. А отже, обмеження за п. 4 ст. 19 Закону № 1105 не застосовують.
Для підтвердження страхового стажу працівник має узяти довідку з органу Пенсійного фонду, в якій зазначено дату призначення та період надання пенсії по інвалідності.
Зауважимо, що пенсія по інвалідності — не єдина виплата, яка за відсутності зарплати може «поповнити» страховий стаж. Працівник-«новачок» у час нероботи міг отримувати допомогу по безробіттю.
Період виплати такої допомоги також зараховується до страхового стажу.
Отже, той факт, що працівник ніде не працював, ще не дає 100-відсоткої впевненості у тому, що страховий стаж за останні 12 місяців у нього «порожній».
Уважно перевірте, які виплати він отримував за цей період.
І нарешті переходимо до розрахунку лікарняних.
«Фішка» описаної ситуації полягає у тому, що до настання страхового випадку працівник трудився в установі менше місяця. Як же визначити суму лікарняних?
Тут усе просто. Адже є пряма норма у п. 11 Порядку № 12663: у разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
3 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
Давайте на прикладі подивимось, як це застосовується на практиці.
Приклад. Працівника прийнято на роботу 25.08.2020 р. З 14.09.2020 р. по 16.09.2020 р. (3 к. дн.) він перебував на лікарняному. За серпень йому нараховано 1180,75 грн, за вересень (з 01.09.2020 р. по 13.09.2020 р.) — 2108,40 грн. Страховий стаж працівника становить 15 років, тобто лікарняні нараховуємо в розмірі 100 %. Він отримує пенсію по інвалідності. Отже, обмеження за сумою лікарняних не застосовуємо.
Кількість відпрацьованих календарних днів у розрахунковому періоді становить:
7 + 13 = 20 (к. дн.).
Визначаємо середньоденну зарплату:
(1180,75 грн + 2108,40 грн) : 20 к.дн. = 164,46 грн.
Обчислюємо суму лікарняних за рахунок коштів роботодавця:
164,46 грн х 3 к. дн. х 100 % = 493,38 грн.