Списуємо комп’ютер: які документи потрібні?

Насамперед нагадаємо: процедура списання державного майна розпочинається з рішення про списання. Керівник установи може прийняти його самостійно або з дозволу суб’єкта управління.

Без отримання згоди «зверху» можна списати повністю амортизовані ОЗ та ІНМА, первісна вартість яких є менша ніж 50 тис. грн (абз. 5 п. 5 Порядку № 1314¹).

¹ Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.

При цьому така техніка має бути дійсно непридатною для подальшого використання, а її ремонт — неможливим або економічно недоцільним (п. 4 Порядку № 1314).

Усю процедуру списання проводить комісія зі списання майна. Далі розглянемо перелік документів, які вона має оформити за результатами своєї роботи:

1. Акт інвентаризації майна, що пропонується до списання (додаток 2 до Порядку № 1314) — комісія фіксує проведену інвентаризацію техніки, що списується.

2. Акт технічного стану майна, що пропонується до списання, — комісія проводить огляд техніки та вказує підсумки огляду. При цьому використовує дані з техдокументації, відомостей про дефекти та інвентарної картки обліку ОЗ.

3. Акт списання ОЗ (часткової ліквідації) (типова форма, затверджена наказом № 818²).

² Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 р. № 818.

4. Протокол засідання — це документ, в якому комісія підводить підсумки своєї роботи, зокрема:

• зазначає конкретні причини списання комп’ютерної техніки та оргтехніки.

До відома: факт непридатності техніки можна підтвердити актом технічної експертизи, отриманим від сервісного центру, або висновком фахівця установи, який має фахову освіту та компетентний у цій галузі. Прямих нормативних вимог до таких документів не існує;

• фіксує пропозиції щодо можливих шляхів використання вилучених деталей та запчастин, придатних для ремонту іншої техніки, тощо;

• зазначає пропозиції щодо реалізації (утилізації) непридатних для використання деталей та запчастин (наприклад, здавання як металобрухт спеціалізованому підприємству).

До відома: якщо відсутні дані про наявність дорогоцінних металів в облікових документах або паспортах техніки, їх вміст визначають після переробки (п. 7.4 розд. VII Методрекомендацій № 780³). У такому разі спецпідприємство має надати установі Акт вилучення фактичного вмісту чорних, кольорових та дорогоцінних металів та сплатити на рахунок установи вартість фактично вилучених чорних, кольорових та дорогоцінних металів.

³ Методичні рекомендації щодо обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять, затверджені наказом Мінфіну від 15.09.2015 р. № 780.

Усі вищезазначені документи має затвердити керівник установи (абз. 7 п.п. 4 п. 14 Порядку № 1314).