Орендні кошти: на що можна витрачати?

Плата за оренду майна бюджетних установ належить до третьої підгрупи першої групи власних надходжень. Це передбачено абз. 8 ч. 4 ст .13 БКУ.

Напрями витрачання коштів цієї підгрупи чітко визначено ч. 4 ст. 13 БКУ. Так, кошти цієї підгрупи можуть витрачатись виключно на утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ. Однак жодної вказівки на конкретний вид майна, для утримання та облаштування якого можуть бути здійснені видатки за рахунок зазначених надходжень, ч. 4. ст. 13 БКУ не містить.

З огляду на це, вважаємо заборону Казначейства на придбання запчастин для службового авто за рахунок коштів, отриманих як плата за оренду майна, безпідставною.

Також нагадаємо: відмова Казначейства в прийнятті платіжного доручення на здійснення видатків неодмінно має бути обґрунтованою. З цього приводу звернемося до п.п. 10.8 Порядку № 938¹ та п.п. 11.8 Порядку № 1407².

¹ Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 № 938.

² Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 № 1407.

Так, платіжне доручення не приймається до виконання у разі:

а) недотримання вимог до оформлення платіжного документа;

б) відсутності в обліку Казначейства бюджетних зобов’язань та бюджетних фінзобов’язань або їх невідповідності платежу;

в ) невідповідності зазначеного КЕКВ та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці платежу;

г) обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюється нормативно-правовими актами;

ґ) накладення арешту на кошти на рахунках розпорядника бюджетних коштів;

д) зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

е) відміни процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним; оскарження відповідно до ст. 18 Закону № 922 на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до ст. 18 Закону № 922;

є ) відсутності або недостатності асигнувань або залишків коштів на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій;

ж) перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду бюджету (за винятком надання кредитів з бюджету), планах спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах використання бюджетних коштів;

з) неподання документів, що підтверджують отримання товарів, робіт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування;

и) відсутності затвердженого паспорта бюджетної програми.

Отже, підстав для повернення платіжного доручення з боку органу Казначейства немає.