04.03.2024
Чинне законодавство не містить заборони щодо оренди бюджетниками майна у «небюджетників». Тож укласти договір оренди можливо з будь-яким власником автівки, навіть якщо ним є працівник установи.
Але майте на увазі: у такому разі ані Закон № 157*, ані Порядок № 483**, ані Методика № 630*** не застосовуються. Адже орендодавець не є власником державного чи комунального майна.
За таких умов учасники орендних відносин повинні керуватися нормами ГКУ**** та ЦКУ*****.
* Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX.
**** Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV.
***** Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.
У будь-якому разі орендні відносини мають бути визначені в договорі оренди.
Так, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Це передбачено ч. 1 ст. 283 ГКУ (ср. ).
Істотними умовами договору оренди є (ч. 1 ст. 284 ГКУ):
1) об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
2) строк, на який укладається договір оренди;
3) орендна плата з урахуванням її індексації;
4) порядок використання амортизаційних відрахувань;
5) відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Крім цього, у договорі оренди доцільно зафіксувати:
— стан, у якому перебуває майно на момент його приймання-передачі;
— визначення поточного та капітального ремонту, що може ґрунтуватися на відповідному нормативно-правовому акті, та/або наведено в тому обсязі, як його розуміють сторони договору;
— вид (види) ремонту, який здійснюватиме кожна зі сторін, його обсяг (які роботи підлягають виконанню чи які деталі, частини, елементи майна підлягають заміні (відновленню) у межах того чи іншого виду ремонту) та за чий кошт він має здійснюватися;
— строк, протягом якого майно необхідно відремонтувати, та наслідки порушення цього обов’язку.
Як свідчить ст. 799 ЦКУ, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
При цьому договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Хто саме має сплатити за нотаріальне посвідчення, у чинному законодавстві не визначено. Тож це питання сторони договору мають вирішити самостійно.
У питаннях обрання КЕКВ, традиційно, керуємося Інструкцією № 333* та виходимо з економічної суті платежу.
Сплачувати орендну плату за авто слід за КЕКВ 2240 «Інші послуги (крім комунальних)» (п.п. 2.2.4 Інструкції № 333).
І навіть якщо договір оренди автівки укладено з працівником установи, то слід застосовувати саме КЕКВ 2240 і аж ніяк не КЕКВ 2111 «Заробітна плата». Позаяк видатки на оренду не мають жодного стосунку до видатків на оплату праці.
Також нагадаємо, як слід проводити оплату за нотаріальне посвідчення договору оренди авто.
Якщо таку оплату здійснюватиме орендар — бюджетна установа, то держмито слід сплачувати за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» (п. 2.6 Інструкції № 333), а послуги приватного нотаріуса — за КЕКВ 2240 «Інші послуги (крім комунальних)» (п.п. 2.2.4 Інструкції № 333).
Подорожні листи слід оформлювати на водія. Якщо це штатний водій установи, то саме його зазначайте у подорожніх листах.
Якщо водієм є працівник установи, який є і власником авто, то у подорожніх листах зазначайте дані такого працівника. Адже саме той, хто безпосередньо керуватиме автомобілем, і відповідатиме за дотримання маршруту, використання пального тощо.