14.01.2008
Водій розвозить товар за межі міста:
оформляємо відрядження, якщо на підприємстві не встановлено роз’їзний характер робіт
Лист Міністерства фінансів України від 03.10.2007 р. № 31-18030-07-10/20122
«Про роз’їзний характер роботи»
У цьому
листі Мінфіну було поставлено запитання: якщо до обов’язків водія входить доставка товару до інших населених пунктів на постійній основі, чи потрібно в цьому випадку кожного разу оформляти посвідчення про відрядження?Мінфін, на наш погляд, абсолютно правильно відповів, що оформляти поїздки водія (і відповідно оплачувати їх) у цьому випадку можна двома способами:
— або як відрядження (видається наказ керівника про направлення у відрядження, оформляється посвідчення про відрядження, де має бути проставлено позначки про прибуття та вибуття). При такому варіанті водію виплачуються добові в загальновстановленому порядку. Від себе додамо, що недоліком є надмірна паперова тяганина, а позитивним моментом — необкладення податком з доходів сум добових у межах установлених норм;
— або як роботу, що має роз’їзний характер. Це закріплюється або в колективному договорі, або в іншому внутрішньому документі підприємства (наказ, положення тощо), що встановлює особливості праці водіїв. Тоді водію виплачується доплата (надбавка) до тарифної ставки (посадового окладу) за роз’їзний характер робіт. Сума доплати, як правило, не перевищує суми діючих розмірів добових.
Негативним моментом тут є те, що сума доплати обкладається податком з доходів. Внески на соціальне страхування із суми такої доплати ні «зверху», ні «знизу» не стягуються, оскільки вона не входить до фонду оплати праці (
п. 3.16 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5).