24.08.2009
ЄДИНИЙ ПОДАТОК З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
у світлі оглядового листа ДПАУ
Лист Державної податкової адміністрації України від 10.07.2009 р. № 14487/7/15-0417
«Оглядовий лист з питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами»
Документ, що коментується, наведено в додатку «Документи»
У
листі, що коментується, ДПАУ розглянула низку запитань щодо обкладення єдиним податком юридичних осіб. Хоча нововведень у цьому листі практично немає, власне викладення усталених позицій головного податкового органу за досить значним за обсягом переліком питань в одному документі зручне для користування як для податківців на місцях, так і для платників.Слід звернути увагу на такі принципові моменти.
1. Порядок переходу на спрощену систему
Оскільки ДПАУ в
листі , що коментується, не уточнила, за який календарний рік (поточний або попередній) слід розраховувати обсяг виручки для вирішення питання про можливість застосування спрощеної системи, судячи з усього, залишається актуальною позиція, викладена в листах ДПАУ від 04.11.2004 р. № 21435/7/17-3117 і від 04.09.2008 р. № 8352/Х/17-0714, сутність якої зводиться до такого: якщо у 2008 році єдиноподатник перевищив установлений ліміт виручки, то такий суб’єкт може перейти на спрощену систему тільки з 1 січня 2010 року.Слід зауважити, що форма заяви про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку передбачає зазначення в ній виручки поточного року.
Серед видів діяльності, на які не поширюється спрощена система, ДПАУ не вказала оптовий та роздрібний продаж
підакцизних пально-мастильних матеріалів*.* У листі, що коментується, фразу «пально-мастильні матеріали» опущено. Судячи з усього, у зв’язку з допущеною друкарською помилкою при цитуванні положень п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV.
Зверніть увагу: якщо у статуті підприємства зазначено «заборонені» види діяльності, але на момент подання заяви про перехід на єдиний податок такі види діяльності
не здійснювалися та не отримано відповідну ліцензію, про що підприємство письмово повідомляє податковий орган, воно може перейти на спрощену систему оподаткування.ДПАУ цілком справедливо зауважила, що всі юридичні особи — нерезиденти не є суб’єктами малого підприємництва, тому якщо частка таких засновників у статутному фонді підприємства перевищує 25 %, то таке підприємство не може бути платником єдиного податку. А от наявність серед засновників фізичних осіб — нерезидентів не є підставою для відмови в переході на єдиний податок.
Не можуть бути платниками єдиного податку:
— підприємства, засновані на державній та комунальній формах власності, оскільки їх засновники не є суб’єктами малого підприємництва. Такої позиції податківці дотримуються з моменту виходу
Узагальнюючого податкового роз’яснення, затвердженого наказом ДПАУ від 23.06.2006 р. № 352;— філії (відокремлені підрозділи) окремо від головного підприємства;
— неприбуткові організації, оскільки вони не є суб’єктами малого підприємництва (їх діяльність не є підприємницькою).
Автори
листа, що коментується, цілком справедливо зауважили, що за наявності заборгованості зі штрафних санкцій щодо РРО, які не є податковим боргом, платник може перейти на єдиний податок. А от за наявності розстрочених сум податкового боргу підстави для переходу відсутні, оскільки при цьому податковий борг не зникає.На жаль, у
листі, що коментується, не викладено позицію ДПАУ про можливість переходу на єдиний податок за наявності податкових зобов’язань, що перебувають у стадії апеляційного узгодження. У цьому питанні ми приєднуємося до позиції Держпідприємництва, який вважає, що в такій ситуації немає обмежень у застосуванні спрощеної системи, оскільки немає заборгованості за податками, строк сплати яких настав (див. лист від 27.02.2002 р. № 2-221/1166).Застосування 6-відсоткової ставки єдиного податку можливе тільки за умови обов’язкової реєстрації платником ПДВ. У разі виключення підприємства з категорії платників ПДВ воно
втрачає право на застосування спрощеної системи за ставкою 6 % та зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування або змінити ставку на 10 %.Зазначимо, що серед підстав для анулювання ПДВ-реєстрації з ініціативи податкового органу найреальнішою є
абзац «ґ» п. 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, тобто відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних податкових місяців. Щоб не допустити цього, платнику, який здійснює виключно операції, які не є об’єктом оподаткування, достатньо періодично виконувати операції, що обкладаються ПДВ, хоча б на символічну суму.2. Обкладення єдиним податком
ДПАУ нагадала, що платники єдиного податку — юридичні особи не мають права здійснювати вексельні та бартерні розрахунки за відвантажену продукцію. За таке порушення підприємство втрачає право застосовувати спрощену систему з наступного кварталу.
Під час надходження
виручки в іноземній валюті єдиний податок сплачується із суми, зарахованої на поточний рахунок платника, оскільки транзитні рахунки виконують суто технічні функції.Виручка 6-відсоткових єдиноподатників визначається
з урахуванням отриманого ПДВ.До складу виручки комісіонерів уключається лише комісійна винагорода, оскільки право власності на транзитні суми до них не переходить.
При реалізації
основних засобів виручкою вважається різниця між сумою отриманих коштів та залишковою вартістю об’єкта на момент продажу*.* Докладніше див. статтю «Виручка єдиноподатника від продажу основних фондів» // «БТ», 2009, № 15, с. 37.
Кошти, унесені засновником до статутного фонду в обмін на корпоративні права, не є виручкою.
ДПАУ підтвердила свої колишні позиції про включення до складу оподатковуваної виручки:
— коштів, отриманих з бюджету у вигляді дотацій, субсидій, з метою державного регулювання цін;
— сум, отриманих за зворотну тару (при поверненні заставних сум виручку можна відкоригувати);
— процентів банку.
При цьому ДПАУ продовжує наполягати на дуже фіскальних позиціях щодо обкладення єдиним податком таких надходжень, як поворотна і безповоротна фінансова допомога, суми штрафів та пені, а також суми отриманого страхового відшкодування, що не підпадають під визначення виручки згідно зі
ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99 (далі — Указ № 746), оскільки не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). З такою позицією ми не можемо погодитися. Докладніше про включення/невключення до складу оподатковуваної виручки єдиноподатника різних надходжень див. Шпаргалку бухгалтера «Нарахування єдиного податку юридичною особою» // «БТ», 2009, № 10, с. 21.3. Строки сплати і порядок заповнення Розрахунку
Безумовно, Розрахунок сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою (далі — Розрахунок) є податковою декларацією в розумінні
Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі — Закон № 2181), оскільки на його підставі провадиться нарахування податкових зобов’язань.Граничний строк подання Розрахунку —
19 число місяця, наступного за звітним кварталом (установлений ст. 4 Указу № 746). Якщо останній день такого строку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем вважається наступний операційний (банківський) день.За неподання або несвоєчасне подання Розрахунку застосовуються штрафні санкції на підставі
п.п. 17.1.1 Закону № 2181 (у листі, що коментується, помилково зроблено посилання на п.п. 17.1.7).З приводу наведених прикладів заповнення Розрахунку слід звернути увагу на порядок обкладення єдиним податком деяких надходжень, що не згадувалися в тексті
листа.Так, у Ситуації 1 ідеться про включення до бази оподаткування суми кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності. Ми з таким підходом не згодні. Про те, що такі суми не включаються до складу виручки, свідчить і судова практика (див.
постанову ВАСУ від 15.02.2007 р. у справі № 5/916-9/129).У Ситуації 3 йдеться про включення до складу виручки додатної різниці від реалізації цінних паперів. Очевидно, автори листа керувалися позицією ДПАУ, викладеною в листах від 11.01.2006 р. № 71/6/15-0416 і від 02.04.2009 р. № 3842/5/16-1516. Проблеми, що можуть виникнути у платника, який сумлінно виконував такі рекомендації, ми обговорювали в редакційному коментарі «Питання єдиного податку: продаж цінних паперів та вихід учасника з ТОВ» // «БТ», 2009, № 17, с. 7.
Державна податкова адміністрація України
Оглядовий лист з питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами
Від 10 липня 2009 року
№ 14487/7/15-0417 (
витяг)
<...>
1. Щодо порядку переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб
<...>
Запитання, що виникали при застосуванні терміну «рік» у розумінні
Указу*, врегульовано прийняттям постанови № 507**, якою визначено, що у розумінні Указу під терміном «рік» вживається термін «календарний рік», що розпочинається 1 січня та триває по 31 грудня включно.* Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99. —
Прим. ред.** Постанова КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727» від 16.03.2000 р. № 507. —
Прим. ред.Суб’єкт малого підприємництва — юридична особа при переході на спрощену систему оподаткування повинен враховувати ряд умов, зазначених
п. 7 Указу та іншими законодавчими актами, а саме платниками єдиного податку не можуть бути:довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;
суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють обмін іноземної валюти;
суб’єкти підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов’язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;
суб’єкти підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних [пально-мастильних матеріалів. —
Прим. ред.];суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до
Закону № 1775***.*** Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III. —
Прим. ред.Дія
Указу також не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам та засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.<...>
Отже, прийняття
Закону № 523**** не призвело до зміни критеріїв щодо визначення права на застосування спрощеної системи оподаткування, установлених Указом. При цьому, збільшення граничної межі обсягів річного валового доходу (з 500 тис. євро до 70 млн грн.) для суб’єктів малого підприємництва надало право на розширення засновницького кола юридичних осіб — суб’єктів малого підприємництва, які виявляють бажання переходу на спрощену систему оподаткування.**** Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності» від 18.09.2008 р. № 523-VI. —
Прим. ред.<...>
З питання поширення чинності
Указу на підприємства, засновані на державній та комунальній формах власності, у яких не сформований (відсутній) статутний фонд, надано Узагальнююче податкове роз’яснення, затверджене наказом № 352*****, в якому надається роз’яснення щодо заборони застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктами малого підприємництва з державною та комунальною формами власності.***** Наказ ДПАУ «Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування положень Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 23.06.2006 р. № 352. —
Прим. ред.<...>
Якщо у Статуті суб’єкта малого підприємництва зазначені види діяльності, на які не поширюється дія Указу, а на момент подання заяви про видачу вищевказаного Свідоцтва він не здійснює зазначеної діяльності та не отримав відповідної ліцензії, про що він письмово повідомляє орган ДПС, такий суб’єкт може отримати
Свідоцтво про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою.Однією з умов переходу на спрощену систему оподаткування є відсутність заборгованості зі сплати установлених податків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви. Але буває так, що податкові зобов’язання з основних податків і зборів сплачені, проте існує заборгованість зі сплати штрафних санкцій, нарахованих органами ДПС за порушення вимог
Закону № 265******, які не є податковими зобов’язаннями у розумінні Закону № 2181*******, а тому норми цього Закону не поширюються на такі штрафні санкції.****** Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР. —
Прим. ред.******* Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III. —
Прим. ред.Отже, у разі несплати таких штрафних санкцій вони не набувають статусу податкового боргу, і відповідно не є підставою для відмови на застосування спрощеної системи оподаткування.
Однією з умов переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкта підприємницької діяльності є сплата ним усіх установлених податків і обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період, а надання розстрочення податкового боргу не ліквідує заборгованості платника податків, в такому випадку підстави для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкта підприємницької діяльності відсутні.
Окремо слід зупинитись на питаннях, пов’язаних із застосуванням норм
Закону № 168* при переході на спрощену систему оподаткування.* Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР. —
Прим. ред.Якщо платник перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 10 відсотків, то він повинен анулювати
Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, і відповідно втрачається право на нарахування податку при здійсненні операцій з продажу товарів (робіт, послуг), виписування податкових накладних, отримання податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів (робіт, послуг), отримання бюджетного (експортного) відшкодування.Процедура зняття з обліку платника ПДВ при переході на спрощену систему оподаткування регламентується
Положенням № 79**. При цьому зазначені платники зобов’язані здати до податкового органу за місцем реєстрації оригінал Свідоцтва платника ПДВ і всі завірені податковим органом його копії, а також подати до податкового органу податкову декларацію з ПДВ, до якої повинні бути включені всі операції за останній звітний період, щодо яких виникали податкові зобов’язання (в тому числі із умовним продажем товарних залишків та основних фондів) та внести до бюджету суми ПДВ, що підлягають сплаті згідно із зазначеною декларацією.** Наказ ДПАУ «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 01.03.2000 р. № 79. —
Прим. ред.Крім того, відповідно до
п. 12.2 вказаного Положення не зареєстрована платником податку на додану вартість юридична особа, яка згідно з Указом переходить на спрощену систему оподаткування та обрала ставку єдиного податку 6 відсотків, підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, починаючи з першого числа того звітного періоду (кварталу), з якого здійснено перехід на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 відсотків.<...>
У разі виключення суб’єкта господарювання з категорії платників податку на додану вартість, такий платник єдиного податку втрачає право на застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 6 відсотків і повинен перейти на загальну систему оподаткування або змінити ставку єдиного податку на 10 відсотків.
Але зміна ставки дозволена лише у цьому випадку, в інших випадках змінювати ставку протягом календарного року не дозволяється.
Слід мати на увазі, що свідоцтво чинне лише до кінця календарного року, виписується на бланку суворої звітності та підлягає поверненню до органу податкової служби, що його видав.
<...>
Оскільки наразі чинне законодавство зобов’язує платників податків до кінця бюджетного року сплачувати податки до бюджету за попереднім місцем реєстрації, то для переходу на спрощену систему оподаткування на наступний календарний рік суб’єкт підприємництва — юридична особа в установлені терміни подає заяву до податкового органу за попереднім місцем реєстрації. У цій же податковій інспекції в установленому порядку видається свідоцтво. Це свідоцтво надає право на застосування спрощеної системи оподаткування і є чинним за новим місцем перебування, але по закінченню терміну його дії повертається у податковий орган, що його видав.
<...>
У разі, якщо суб’єкт підприємництва, що має засновника-нерезидента — юридичну особу, який не є суб’єктом малого підприємництва і якому належить більше 25 відсотків статутного фонду підприємства, такий суб’єкт підприємництва не може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.
Ще одне питання, на якому слід зупинитися — це чи може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт малого підприємництва — юридична особа, який має засновника — фізичну особу і частка внесків якого до статутного фонду підприємства перевищує 25 відсотків. Обмежень щодо засновників — фізичних осіб
Указом не передбачено.Таким чином, якщо засновником підприємства виступає фізична особа, то незалежно від її частки у статутному фонді підприємства та у разі відповідності вимогам Указу стосовно обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і середньооблікової чисельності працюючих, а також за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період, підприємство може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.
Актуальним є питання переходу на спрощену систему оподаткування суб’єктів господарювання що мають філії. У цьому випадку слід звернути увагу на те, що платником єдиного податку може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, тому філії без статусу юридичної особи не можуть перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності окремо від юридичної особи.
У разі, якщо підприємство переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності разом з філіями, то при поданні заяви про видачу
Свідоцтва про право сплати єдиного податку до органу ДПС вказується також ідентична інформація щодо філій. Перелік філій зазначається у Свідоцтві про право сплати єдиного податку.Що стосується неприбуткових установ та організацій, то вони також не можуть перейти на спрощену систему оподаткування, оскільки такі установи не є суб’єктами господарювання.
2. Щодо порядку ведення податкового обліку для суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування та порядок оподаткування єдиним податком
Передусім слід зауважити, що
Порядок*** передбачає необхідність відображення в дохідній частині Книги**** крім виручки, що надійшла на поточний рахунок або (та) до каси, а також позареалізаційних доходів та виручки від інших операцій (графа 5 Книги).*** Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затверджений наказом ДПАУ від 13.10.98 р. № 477 (в редакції наказу ДПАУ від 12.10.99 р. № 554). —
Прим. ред.**** Книга обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затверджена наказом ДПАУ від 13.10.98 р. № 477 (у редакції наказу ДПАУ від 12.10.99 р. № 554). —
Прим. ред.Застосування спрощеної системи оподаткування не дозволяє суб’єктам підприємницької діяльності — юридичним особам застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.
<...>
З огляду на зазначене, платники єдиного податку — юридичні особи не мають права здійснювати вексельні та бартерні розрахунки за відвантажену продукцію.
При цьому, згідно зі
статтею 5 Указу у разі порушення зазначених вимог платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).У разі якщо за реалізовану продукцію отримано виручку у валюті, слід звернути увагу на такі особливості.
<...>
Отже враховуючи, що розподільчі рахунки виконують суто технічну функцію, розрахунок бази оподаткування єдиного податку відбувається виходячи з суми валютної виручки, зарахованої на поточний рахунок суб’єкта господарювання.
<...>
Нагадуємо, що базою для обчислення єдиного податку згідно зі
статтею 3 Указу для юридичних осіб є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Тобто платники єдиного податку з метою визначення виручки застосовують касовий метод, при якому податкові зобов’язання відображаються не за першою подією, а лише під час надходження грошових коштів на поточний рахунок або (та) в касу у зв’язку із здійсненням операцій з продажу.Також звертаємо увагу, що підприємства, які застосовують ставку єдиного податку в розмірі 6 %, повинні включати до суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і суми ПДВ. Це пов’язано з тим, що на підставі
ст. 3 Указу єдиним податком за цією ставкою обкладається виручка без урахування лише акцизного збору. На це вказують також положення п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат (наказ № 554*).* Наказ ДПАУ «Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 13.10.98 р. № 477 (у редакції наказу ДПАУ від 12.10.99 р. № 554). —
Прим. ред.Отже, суми ПДВ входять до складу виручки і включаються до бази оподаткування єдиним податком.
Необхідно звернути увагу на оподаткування операцій особливого виду.
Оподаткування єдиним податком транзитних коштів
Оподаткування єдиним податком виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів (експедиторські, брокерські підприємства, комісійна торгівля), здійснюється наступним чином.
Оскільки кошти, які надходять на розрахунковий рахунок таких платників єдиного податку, є транзитними і вони не мають права власності на такі кошти, то при визначенні суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку ці кошти не включаються до бази оподаткування.
Таким чином, для суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів (експедиторські, брокерські підприємства, комісійна торгівля) оподаткуванню єдиним податком підлягає виручка від реалізації своєї продукції (товарів, робіт, послуг), а саме, сума комісійної винагороди, що залишається у розпорядженні цих суб’єктів малого підприємництва.
Оподаткування дотацій та субсидії, одержаних з бюджету та використаних для часткового фінансування фонду заробітної плати та плати за енергоносії
Статтею 1 Указу
визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Тобто при застосуванні спрощеної системи оподаткування застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб’єкта малого підприємництва.<...>
Дохід платника податку, одержаний ним з бюджету у вигляді дотацій, субсидій у цілях державного регулювання цін, вважається доходом від позареалізаційних операцій і включається до бази оподаткування.
Ураховуючи наведене, суб’єкт господарювання — юридична особа для оподаткування єдиним податком повинен ураховувати всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, включаючи кошти, отримані з бюджету та використані для часткового фінансування фонду заробітної плати та плати за енергоносії, виручку від іншої реалізації.
Оподаткування єдиним податком зворотної тари
Згідно з
Порядком складання Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою, затвердженого наказом № 98**, у рядку 4 Розрахунку відображається загальна сума коштів, отримана на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб’єкта малого підприємництва з урахуванням коштів, отриманих від реалізації основних фондів.** Наказ ДПАУ «Про затвердження форми Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою та Порядку його складання» від 28.02.2003 р. № 98. —
Прим. ред.Відповідно до
пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181 , якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок або відобразити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.Тобто згідно з
наказом № 98 платник єдиного податку — продавець у рядку 7 Розрахунку зможе відобразити повернені кошти покупцю за повернуту йому тару або подати уточнюючий розрахунок згідно з додатком.Таким чином, оскільки застосовується касовий метод обчислення виручки, то підприємство для оподаткування єдиним податком повинно враховувати всі надходження коштів на розрахунковий рахунок або (та) в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, виручки від іншої реалізації, включаючи кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок або (та) в касу підприємства за тару.
<...>
3. Щодо термінів сплати єдиного податку та порядку заповнення Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою
<...>
Статтею 4 Указу
встановлено, що за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами до відповідного органу державної податкової служби подається Розрахунок про сплату єдиного податку з подачею платіжних доручень на сплату єдиного податку за звітний період із позначкою банку про зарахування цих коштів у термін до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом.Тобто кінцевими термінами для подачі таких розрахунків є 19 число місяця, наступного за звітним кварталом. Слід зазначити, що у разі протермінування або неподання у встановлений термін
Розрахунку Законом № 2181 передбачена відповідальність у вигляді штрафу (десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 170 гривень) за кожне таке протермінування або неподання (підпункт 17.1.7 [17.1.1. — Прим. ред.] пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181).Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
<...>
Суб’єкт малого підприємництва — платник єдиного податку може самостійно прийняти рішення про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернутись до загальної системи оподаткування з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органу державної податкової служби не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).
Роз’яснення, надані на індивідуальні запити платників єдиного податку
Акціонерне товариство — суб’єкт малого підприємництва (далі — СМП), з моменту реєстрації перебуває на спрощеній системі, на 2008 рік отримало свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 10 відсотків, причому у 2007 році працювало за ставкою 6 відсотків, основний вид діяльності — роздрібна торгівля продуктами харчування, звітний період — I квартал 2008 року, чисельність працюючих — 7 чол.
Ситуація 1.
У I кварталі отримано виручку від реалізації товарів у сумі 54117 грн., здійснено продаж непотрібного для використання торгівельного обладнання, причому результат такої реалізації є збитковим (-320 грн.), у лютому місяці виплачено засновникам дивіденди (за результатами 2007 року), на які нараховано та сплачено авансовий внесок з податку на прибуток у сумі 400 грн., виправлено помилку, допущену у поданому за III квартал минулого року Розрахунку (не враховано при визначенні бази оподаткування суму кредиторської заборгованості, щодо якої у серпні 2007 року минув термін позовної давності) на суму 2000 грн.Ситуація 2.
За даними 1 ситуації виправлення помилки здійснено не у звітному Розрахунку, а шляхом подачі уточненого розрахунку.Ситуація 3.
У I кварталі СМП не здійснював торгівельної діяльності за обставинами, що склалися. Разом з тим отримано проценти банку на депозити у сумі 425 грн., продав акції, різниця від продажу яких має додатній показник — 3000 грн. та виявлено допущену у Розрахунку за II квартал 2007 року помилку (допущено арифметичну помилку при обрахуванні загальної суми виручки у бік завищення на загальну суму 100 грн.)Ситуація 4.
При даних 3 ситуації виправлення помилки здійснено не у звітному Розрахунку, а шляхом подачі уточненого розрахунку.Практичне заповнення
Розрахунку за звітний період (I квартал 2008 року) у вищенаведених ситуаціях наводиться в табличній формі.(грн.)
Розрахунок за I квартал 2008 року | |||||
Показники | Код рядка | Значення | |||
Ситуація 1 | Ситуація 2 | Ситуація 3 | Ситуація 4 | ||
Середньооблікова чисельність | 01 | 7 | 7 | 7 | 7 |
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору | 02 | 54117 | 54117 | 3425 | 3425 |
Виручка від реалізації основних фондів | 03 | 0 | 0 | 4300 | 4300 |
Усього виручка від реалізації (р. 2 + р. 3) | 04 | 54117 | 54117 | 7725 | 7725 |
Сума єдиного податку за ставкою (10) % | 05 | 5412 | 5412 | 773 | 773 |
Внески, нараховані на суму дивідендів | 06 | 400 | 400 | 0 | 0 |
Сума самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів | 07 | 120 (2000 х 6 : 100) | 0 | -6 (-100 х 6 : 100) | 0 |
Податкові зобов’язання до сплати (р. 5 + р. 6 + (-) р. 7) | 08 | 5932 | 5812 | 767 | 773 |
Сума штрафу, самостійно нарахована платником у зв’язку з виправленням помилки | 09 | 6 | 0 | 0 | 0 |
Уточнений розрахунок за I квартал 2008 року | |||||
Показники | Код рядка | Сума | |||
Сума помилки, не врахованої або зайво врахованої у попередніх звітних податкових періодах, що призвела до заниження (-) або завищення (+) об’єкта оподаткування (рядок 4 Розрахунку) | 1 | Х* | 2000 | Х* | -100 |
Сума заниженого (-) або завищеного (+) єдиного податку у попередніх звітних податкових періодах за ставкою (6) % (рядок 5 Розрахунку) | 2 | Х | 120 | Х | -6 |
Сума занижених (-) або завищених (+) внесків, нарахованих на суму дивідендів у попередніх звітних податкових періодах (рядок 6 Розрахунку) | 3 | Х | 0 | Х | 0 |
Сума заниженого (-) або завищеного (+) податкового зобов’язання, нарахованого у зв’язку з виправленням помилки (рядок 2 + рядок 3) | 4 | Х | 120 | Х | -6 |
Сума штрафу, самостійно нарахована платником єдиного податку у зв’язку з виправленням помилки | 5 | Х | 6 | Х | 0 |
* У 1 та 3 ситуації уточнений розрахунок не подавався.
|
Деякі особливості заповнення Розрахунку
У наведених ситуаціях СМП у 2008 році є платником єдиного податку за ставкою 10 відсотків, що відображається в
ряд. 05 Розрахунку.Разом з тим, у звітному періоді, за який проводиться виправлення допущеної помилки, СМП працювало за ставкою 6 відсотків. Зазначену особливість не слід забувати, коли здійснюється обрахунок зобов’язання за звітний період (
р. 05) та визначенні коригуючої суми зобов’язання (р. 07).У
ряд. 06 Розрахунку відображається сума авансових внесків з податку на прибуток, нарахована (та сплачена) на загальну суму дивідендів.Зауважу, що значення
ряд. 08 Розрахунку може бути як позитивним, так і від’ємним, оскільки у окремих випадках значення рядку 07 може мати від’ємне значення (коли допущена у попередньому звітному періоді помилка призвела до завищення податкового зобов’язання), причому сума такого завищення перевищує нараховану суму у звітному періоді (р. 05 + р. 06).Дані
рядка 04 Уточненого розрахунку також можуть бути як позитивними, так і від’ємними.Зобов’язання зі сплати єдиного податку, нараховані за звітний період, заносяться до картки особового рахунку платника виключно на підставі даних
ряд. 08 Розрахунку та даних 04 та 05 Уточненого розрахунку у разі його подання.Усі інші надані податкові роз’яснення діють у частині, що не суперечить цьому оглядовому листу.
Заступник голови ДПА України С. ЧЕКАШКІН