Як визначити граничний розмір доходу, що обкладається соцвнесками для працівника, з яким укладено ЦП-договір

Підприємство уклало із своїм працівником цивільно-правовий договір на виконання робіт на строк з 11 по 29 березня 2010 року. Винагорода за договором передбачена в сумі 10000 грн. При цьому працівнику за березень 2010 року нарахована заробітна плата у розмірі 3500 грн. Як у цьому випадку розрахувати максимальний розмір доходу, з якого утримуються соцвнески?

(м. Харків)

Нагадаємо, що заробітну плату потрібно обкладати внесками до всіх фондів соціального страхування та утримувати з неї податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), зменшивши її суму на розмір утриманих внесків до соцфондів. А на винагороду за виконання цивільно-правового договору (ЦП-договір) нараховують лише:

1) внески до Пенсійного фонду (ПФ) у частині нарахувань (33,2 %) і в частині утримань (2 %)*;

2) внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (ФБ) — лише в частині нарахувань (для працівників підприємства за ставкою 1,6 %, а для інших осіб — 2,2 %)**;

3) ПДФО — при його утриманні базу оподаткування (дохід за ЦП-договором) не зменшують на суму утриманого внеску до ПФ (2 %), якщо його утримували.

Здійснюючи нарахування та утримання внесків на соціальне страхування із заробітної плати та винагороди за ЦП-договорами, слід ураховувати обмеження максимальної величини доходу, з якого сплачуються соцвнески. Таке обмеження складає 15 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб: у січні — березні 2010 року 13035 грн. (869 грн. х 15).У випадку, коли ЦП-договір на виконання робіт (послуг) виконує працівник підприємства, то при визначенні розміру доходу, який обкладається внесками до ПФ і ФБ, роботодавцю потрібно порівнювати максимальну величину доходу, з якого сплачують соцвнески, із сумарним доходом, нарахованим такому працівникові у вигляді заробітної плати та винагороди за ЦП-договором, а не з кожним видом нарахованого доходу працівникові окремо.

Тобто якщо працівнику за місяць нарахований дохід у вигляді зарплати (3500 грн.) і дохід у вигляді винагороди за виконання ЦП-договору (10000 грн.), то для визначення суми, з якої нараховують та утримують внески до ПФ і ФБ, потрібно порівняти максимальну величину доходу, з якого сплачують соцвнески (13035 грн.), із загальним розміром отриманого доходу фізособою від підприємства (10000 + 3500 = 13500 грн.).

Якщо винагорода за ЦП-договором була нарахована за кілька періодів (місяців), то для порівняння з максимальною величиною її необхідно розбити за місяцями, на які вона припадає (п.п. 5.1.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.03 р. № 21-1, п. 5.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Мінпраці від 18.12.2000 р. № 339). І вже після цього порівнюють отриманий дохід за кожен місяць із максимальною величиною з метою нарахування внесків до ПФ та ФБ та утримання внеску до ПФ.

Для інших соцфондів такого порівняння робити не потрібно, оскільки винагорода за ЦП-договором не обкладається внесками до цих фондів.

Здійснивши таке порівняння за даними, наведеними в запитанні, робимо висновок: оскільки працівник отримав сумарно доходу більше від максимального розміру, який можна обкладати внесками до ПФ та ФБ (13500 > 13035), то підприємство повинне здійснити утримання і нарахування внесків до цих фондів на отриманий працівником дохід у максимально допустимому розмірі — виходячи із суми 13035 грн. Сума ж перевищення максимального допустимого розміру (13500 - 13035 = 465 грн.) внесками до ПФ та ФБ не обкладається.

А от ПДФО слід утримати із загальної суми нарахованого за цей місяць доходу (з 13500 грн.), зменшивши при цьому суму зарплати на утримані з неї внески до соцфондів. При цьому оскільки сума утриманих внесків із зарплати зменшує базу для утримання ПДФО, то з метою правильного визначення ПДФО із суми зарплати, слід визначити суму утриманого внеску до ПФ у розмірі 2 %, що припадає саме на зарплату. Рекомендуємо це зробити шляхом розподілу утриманого внеску до ПФ (2 %) виходячи з максимальної величини (13035 грн. х 2 % = 260,7 грн.) пропорційно загальній сумі кожного виду доходу*. Якщо цього не виконати, то утриманий ПДФО буде або більше, або менше, залежно від того, з якого доходу утримували 2 %, а з якого «за залишковим принципом». Проте слід зазначити, що законодавчої вимоги щодо подібного розрахунку ПДФО на сьогодні немає.

У таблиці, наведеній нижче, покажемо оподаткування сум зарплати і винагороди за умовами нашого прикладу.