Ви колись відчували, що за вами стежать? Здебільшого це не паранойя, а чиста правда. Відеоспостереження та прослуховування широко практикуються в повсякденному житті. Наприклад, нікого вже не здивуєш наявністю «відеостеження» в магазинах, банках, офісах компаній, навіть у транспорті. Крім того, роботодавці можуть записувати розмови працівників по корпоративних телефонах, контролювати їх електронне листування.
Чи є це законним? Адже ст. 31 Конституції України гарантує кожному, зокрема, таємницю листування та телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. За порушення цього права посадовій особі підприємства загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 7 років за ст. 163 Кримінального кодексу України.
У листі, що коментується, СБУ зазначає: вказані «наглядові» заходи вважаються оперативно-розшуковими, а тому проводити їх можуть лише відповідні уповноважені органи.
Важлива деталь: якщо отримати згоду на запис відеозйомки, телефонних розмов, електронного листування, то права не будуть порушені, і проводити спостереження можна не лише для цілей оперативно-розшукових заходів. Причому отримати згоду потрібно від усіх сторін. Усе правильно: у такому разі вже немає жодної таємниці, яка гарантується ст. 31 Конституції України.
Також майте на увазі, що в результаті таких спостережень можуть накопичуватися та використовуватися персональні дані, відповідно цей процес підпадає під обробку персональних даних (ПД) у розумінні Закону про ПД*. У такому разі необхідна згода на збирання ПД від суб’єктів ПД.
* Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.10 р. № 2297-VI.
Як бачите, згода учасників «стеження» в цій справі грає важливу роль. Як же її отримати? ЦКУ не встановлює вимог щодо форми згоди. Найбільш правильний спосіб — у письмовій формі. Проте отримати письмову згоду реально хіба що від власних працівників. Що ж до «гостей», то від них можна отримувати згоду у формі дії, яка її підтверджує (так звані конклюдентні дії). Наприклад, можна встановити голосове попередження про запис розмови перед її початком (так роблять банки, а також «гаряча лінія» ДФСУ), автоматичне повідомлення з попередженням про контроль за електронним листуванням — перед початком ведення листування, графічне попередження (напис) про відеозйомку — перед входом до будівлі/приміщення. Якщо співбесідник/гість продовжить вести бесіду, листування, зайде до приміщення/будівлі, це й буде його мовчазною згодою на обробку даних.
Про «стеження» в межах компанії (запис телефонних розмов, контроль за листуванням) працівників також можна попередити, прописавши відповідне положення у правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Зверніть увагу! Якщо зібрана таким чином інформація вважається «ризиковою» (містить, зокрема, відомості про місцезнаходження, стан здоров’я, політичні погляди — п. 1.2 Порядку повідомлення**), про її обробку потрібно повідомити Уповноваженого ВРУ з прав людини. Зробити це слід протягом 30 робочих днів з дня початку обробки (ч. 1 ст. 9 Закону про ПД). Форму заяви та правила повідомлення ви знайдете в Порядку повідомлення.
** Порядок повідомлення Уповноваженого ВРУ з прав людини про обробку персональних даних, яка становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних, затверджений наказом Уповноваженого ВРУ з прав людини від 08.01.14 р. № 1/02-14.
Ще один «документальний» нюанс. Видайте наказ по підприємству, в якому вкажіть мету запису телефонних розмов, контролю за електронним листуванням. У багатьох випадках такою метою є підвищення якості обслуговування клієнтів.