Одвіку жінка вважалася берегинею родинного вогнища. Одним з основних її завдань за старих часів і понині є виховання дітей. На жаль, сьогодні багато чоловіків узагалі ухиляються від участі в житті власних діточок. Саме відсутність надійного чоловічого плеча призвела до появи терміна «одинока мати».
Не секрет, що одинока матуся має право на додаткову оплачувану відпустку — на 10 календарних днів без урахування святкових та неробочих днів (ст. 19 Закону про відпустки*).
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Мінсоцполітики (у минулому — Мінпраці) вже неодноразово роз’яснювало, хто така «одинока мати». Джерела натхнення — п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 і п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки. Висновки ви можете знайти, зокрема, у листах Мінпраці від 04.06.07 р. № 132/13/133-07, від 14.04.08 р. № 235/0/15-08/13, від 19.05.09 р. № 5565/0/14-09/13, від 26.07.10 р. № 2650/0/10-10/13. Тут також наведено перелік документів, які має надати одинока мати за місцем роботи для отримання додаткової відпустки «на дітей».
І завжди «трудовики» відзначали особливий статус розлученої жінки. Усе тому, що на неї чекає більше паперової тяганини. Окрім загальних документів (копій свідоцтв про народження дитини, укладення та розірвання шлюбу), їй ще потрібно надати будь-який офіційно складений, формений та засвідчений документ, що підтверджує відсутність участі батька у вихованні дитини.
Позиція «трудового» міністерства стосовно додаткової відпустки для одинокої матері не змінюється. І лист, що коментується, — чергове підтвердження цього.
Узагальнимо все викладене Мінсоцполітики у схематичній шпаргалці.