Чи потрібно відображати роздрібний акциз у чеку РРО та що може загрожувати, якщо в чеку акциз не виділено?

Акцизний податок у чеку РРО: де правда?

У п. 3.2 Положення № 614 описано обов’язкові реквізити касового чека. Про ПДВ в ньому зазначено, а ось про АП — ні. У п. 2.3 цього ж документа говориться про те, що додаткові реквізити у чеку можливі (але не обов’язкові). Крім того, ніде більше в нормативних документах немає згадки про те, що АП має виділятися в чеку окремо. Тому, на нашу думку, якщо підприємство правильно обчислює суму АП, уключає її до вартості товарів, але не показує її окремо в касовому чеку, жодних порушень немає і штрафів за це бути не повинно.

На жаль, податківці вважають інакше (див. із цього приводу також «БТ», 2015, № 8, с. 8). На їх думку, АП у чеку має виділятися обов’язково (категорія 109.10 ЗІР ДФСУ). Якщо в чеку РРО не виділено роздрібний акциз, то до суб’єкта підприємництва повинні застосовуватися штрафні санкції (категорія 109.20 ЗІР ДФСУ).

Пояснюють це податківці такими висновками:

1) додатком до Вимог № 199 визначені формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті РРО. У ньому, як свідчить примітка 2 до додатка, має бути передбачено відображення не менше 6 груп оподаткування товарів (послуг);

2) на підставі п. 3.5 Положення № 614 податківці роблять висновок про те, що роздрібний акциз має відображатися у фіскальному чеку як окрема податкова група.

Насправді текст п. 3.5 Положення № 614 виглядає так: «3.5. Рядок 9 (додаток 1) повторюється відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, де сума ПДВ дорівнює нулю».

Як бачимо, у цьому пункті взагалі немає згадки про роздрібний акциз.

Більше того, податкова група згідно з  п. 2 Вимог № 199 — це група товарів (послуг), операції з продажу (надання) яких не підлягають обкладенню ПДВ. І знову ми бачимо, що роздрібний акциз, у принципі, не відповідає визначенню податкової групи.

Далі. У додатку 1 до Положення № 614 рядок 9, що визначає форму фіскального чека, виглядає так:

ПДВ <Літерне позначення ставки ПДВ> <Ставка ПДВ у відсотках> <Сума ПДВ>.

Акциз не згадується. ДФСУ ж має своє бачення цього рядка, яке вона навела у згаданому роз’ясненні: «назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку».

Як бачимо, аргументи податківців досить хиткі та спірні.

Що загрожує?

Тепер поглянемо, що у згаданому вище роз’ясненні податківці говорять про відповідальність за відсутність у чеку суми акцизу. Так, це загрожує:

• фінансовими санкціями для суб’єкта господарювання згідно з  п. 1 ст. 17 Закону про РРО;

• адміністративною відповідальністю для винних посадових осіб і ФОП.

Спочатку про фінансові санкції. Логіка податківців така: якщо в чеку немає акцизу, це означає, що чека немає взагалі. Такий підхід у них існує досить давно — відсутність у чеку РРО одного з обов’язкових реквізитів (адреса, назва господарської одиниці, індивідуальний податковий номер платника ПДВ тощо) прирівнюється до невидачі розрахункового документа (категорія 109.20 ЗІР ДФСУ). Цієї ж думки часто дотримуються і суди. Інша справа, що, як ми з’ясували раніше, АП не є обов’язковим реквізитом у чеку. Але це вже інше питання — довести перевіряючим протилежне.

Так от ДФСУ вважає, що таке порушення, як відсутність у чеку акцизу, тягне за собою накладення фінансових санкцій згідно з  п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

При цьому перше порушення вимог цього Закону з його ж п. 1 ст. 17 протягом календарного року карається штрафом у розмірі 1 грн. Друге — загрожує санкцією вже у розмірі 100 % вартості товарів (послуг), проданих з порушеннями, а кожне наступне — то й узагалі у п’ятикратному розмірі вартості товарів (послуг), проданих з порушеннями. Податківці ж вважають, що під час однієї перевірки вони мають право «виставити» платникові за одне й те саме порушення всі три «градації» штрафу з  п. 1 ст. 17 Закону про РРО (якщо, наприклад, у день перевірки було відображено декілька чеків РРО при продажу підакцизних товарів).

Інакше кажучи, невидача розрахункового документа, на думку ДФСУ, не є триваючим/продовжуваним порушенням. Це означає, що кожний продаж товару (послуги) без чека (у нашому випадку з чеком, але без акцизу) може визнаватися окремим порушенням, тобто кожний наступний схожий факт вважатиметься повторним порушенням.

Виходить, якщо протягом однієї перевірки податківці виявлять декілька порушень, то оштрафують за кожне з них. І лише за перше порушення штраф буде мінімальним (див. лист ДФСУ від 31.07.14 р. № 862/7/99-99-22-06-03-17/34, консультацію в категорії 109.20 ЗІР ДФСУ). Так само вважають і суди (див. постанову Хмельницького окружного адмінсуду від 26.02.15 р. № 822/328/15).

Крім фінансових санкцій, підприємству загрожує ще й адміністративна відповідальність за  ст. 155¹ КУпАП* — штраф за порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Штраф накладається на осіб, які здійснюють розрахункові операції, в розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.), на посадових осіб і суб’єктів підприємницької діяльності — у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.).

Тут слід зауважити, що звичайних касирів (не ФОП і не посадових осіб) покарати цим адмінштрафом не можуть, оскільки їх жодним чином не стосуються питання програмування РРО. Постраждати можуть ФОП або посадові особи підприємств.

На закінчення зазначимо таке: ми з вами переконалися, що логіка податківців щодо відображення у чеку РРО АП не витримує ніякої критики. Однак або на це слід зважати, або готуватися до судових розглядів. Безпечніше, звичайно ж, усе ж таки перепрограмувати РРО, як того вимагають перевіряючі. Якщо ж до моменту перевірки податківців цю проблему так і не буде вирішено і штрафи будуть нараховані, доведеться звертатися до суду. На нашу думку, підприємство має шанси на перемогу, голов­не — було би бажання.

Висновки

• Якщо підприємство правильно обчислює суму АП, уключає її до вартості товарів, але не показує її окремо в касовому чеку, жодних порушень немає і штрафів за це бути не повинно.

• Податківці, навпаки, вважають, що АП має обов’язково бути зазначений у чеку РРО (хоча їх висновки є досить спірними).

• Якщо АП у чеку не зазначено, це розцінюється як невидача розрахункового документа з відповідними фінансовими та адміністративними санкціями.

Документи консультації

Вимоги № 199 — Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.02 р. № 199.

Положення № 614 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

АП — акцизний податок.