З 01.07.15 р. припинено дію п.п. 78.1.8, абз. 4 п. 82.4, пп. 200.11 та 200.14 ПКУ в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок ( п. 37 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
У зв’язку з цим податківці не проводять документальні позапланові виїзні перевірки достовірності сум бюджетного відшкодування (далі — БВ), заявлених у звітних періодах після 01.07.15 р.
При цьому камеральні перевірки проводяться в звичайному порядку. Так, автоматичне БВ можуть отримати платники, що відповідають критеріям з п. 200.19 ПКУ, за результатами камеральної перевірки, проведеної протягом 20 календарних днів після граничного строку подання декларації (за декларацією за травень — не пізніше 10.07.15 р.).
Якщо платник не відповідає зазначеним критеріям, його повідомляють про це в 17-денний строк після граничного строку подання декларації (щодо звітності за травень — не пізніше 07.07.15 р.). Такий платник може отримати БВ у загальному порядку за результатами камеральної перевірки, проведеної в 30-денний строк після граничного строку подання декларації.
Під час камеральної перевірки БВ (автоматичного і звичайного) ПДВ-декларації обробляють за такими напрямами:
• перевіряють дані додатка 2 до ПДВ-декларації, зокрема, за періоди, в яких виникло від’ємне значення;
• виявляють арифметичні або логічні помилки в декларації. У тому числі перевіряють правомірність збільшення залишку від’ємного значення, який після БВ включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 23.3 декларації);
• з’ясовують відповідність даних ПДВ-декларації та ЄРПН;
• аналізують формування податкового кредиту з використанням усіх наявних інформаційних даних;
• з’ясовують відповідність даних ПДВ-декларації (ряд. 2.1 та 12.1) і даних митних декларацій;
• звіряють дані ПДВ-декларації з наявними в ДФС інформаційними базами даних та перевіряють відповідність номенклатури і вартості імпортованих та/або підакцизних товарів митним деклараціям і податковим накладним;
• вивчають обставини виникнення або стан усунення виявлених розбіжностей (заниження податкових зобов’язань, завищення податкового кредиту);
• виявляють ймовірні схеми залучення платником до ланцюжка постачання ризикових контрагентів, які не задекларували податкові зобов’язання або щодо яких є інформація про сумнівний податковий кредит.
Також податківці нагадали, що дія мораторію на проведення перевірок у 2015 і 2016 роках (запровадженого п. 3 Закону України від 28.12.14 р. № 71-VIII) не поширюється на підприємства та ФОП з доходом за попередній календарний рік понад 20 млн грн. (детальніше про дію цього мораторію читайте в «БТ», 2015, № 6, с. 38). Таким платникам податківці мають право надіслати запит на отримання інформації ( п. 73.3 ПКУ) і в разі відсутності відповіді в 10-денний строк провести документальну позапланову перевірку.
За результатами перевірки БВ (у тому числі камеральної) платникові можуть надіслати податкове повідомлення-рішення (далі — ППР):
• за формою «В1» — якщо встановлено перевищення суми БВ через заниження податкових зобов’язань або завищення податкового кредиту;
• за формою «В3» — якщо платник не має права на отримання БВ.
Оскаржити ППР можна протягом 10 календарних днів, що настають за днем його отримання.
Якщо платник згоден з ППР, то на завищену суму БВ зменшується сума в інтегрованій картці платника. При цьому суму БВ, в отриманні якої відмовлено (з ППР за формою «В3»), платник може врахувати в ПДВ-декларації за звітний період, на який припадає день узгодження ППР (за відсутності порушень норм ст. 197 ;— 199 ПКУ).