10.08.2015

Місце постачання придбаних послуг — за межами України: чи потрібно компенсувати ПК

Підприємство в повному обсязі включило до податкового кредиту (ПК) «вхідний» ПДВ, сплачений під час купівлі послуг. Чи потрібно його компенсувати нарахуванням податкових зобов’язань (ПЗ), якщо місце наступного постачання придбаних послуг — за межами України?

На наш погляд, вам необхідно компенсувати сформований ПК шляхом нарахування ПЗ. Хоча про це в ПКУ прямо й не сказано. Зараз пояснимо чому.

Дійсно, згідно з новими правилами формування ПК, що почав діяти з 01.07.15 р., платник ПДВ повинен:

1. Усю суму «вхідного» ПДВ під час купівлі товарів/послуг та необоротних активів відразу включати до ПК*.

* Зверніть увагу: з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.15 р. № 643-VIII це вже обов’язок, а не право.

2. Компенсувати суму сформованого ПК шляхом нарахування ПЗ, якщо придбані товари/послуги та необоротні активи:

• починають використовуватися в операціях, перелічених у  п. 198.5 ПКУ;

• призначені для використання в «подвійних» операціях. Тобто якщо придбані товари/послуги та необоротні активи починають використовуватися одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях ( п.199.1 ПКУ).

Причому в першому випадку ПКУ конкретизує, які саме операції потрапляють під компенсацію ПК. Згідно з  п. 198.5 ПКУ це будуть:

• операції, що не є об’єктом обкладення ПДВ відповідно до ст196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 ПКУ);

• операції, звільнені від обкладення ПДВ відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 ПКУ);

• операції, що здійснюються платником ПДВ у межах балансу, включаючи передання для невиробничого використання та переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих;

• операції, не пов’язані з госпдіяльністю платника ПДВ.

Зверніть увагу: п. 198.5 ПКУ дає нам чіткий орієнтир, до яких необ’єктних операцій застосовувати зазначену норму.

У нашому випадку йдеться про постачання послуг за межами митної території України. І таку операцію можна сміливо назвати необ’єктною.

Адже згідно з  п. 185.1 ПКУ одним з об’єктів обкладення ПДВ є операції з поставки послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. У нас же, навпаки, місце постачання послуг знаходиться за межами митної території України. Тому цілком природно, якщо цю операцію не можна віднести до об’єктних операцій, то вона вважатиметься НЕоб’єктною. Тобто і неоподатковуваною для цілей ПДВ.

Нагадаємо: нещодавно до необ’єктних операцій контролери віднесли і постачання нерухомості на території ВЕЗ «Крим». Свої висновки вони обґрунтували тим, що така операція здійснюється не на митній території України. Тому і визначили її як необ’єктну (лист ДФСУ від 28.05.15 р. № 11250/6/99-99-19-03-02-15 // «БТ», 2015, № 29, с. 5).

Але повернемося до п. 198.5 ПКУ. Під дію цієї норми саме й потрапляють необ’єктні операції. Виходячи з цього наша операція повинна також узяти участь у компенсації ПК.

У той же час операції з поставки послуг, місце постачання яких знаходиться за межами митної території України, не згадані в  ст. 196 ПКУ. Тобто формально застосувати до них п. 198.5 ПКУ не можна. Тож і підстав для нарахування ПЗ немає?

Але не поспішайте. Якщо подивитися, в чому полягає суть компенсації ПК (навіщо взагалі її проводять), то все виявиться зовсім навпаки. Адже ви як платник ПДВ сформували ПК, чим зменшили свої ПЗ у звітному періоді. А після цього здійснили неоподатковувану операцію.

У результаті ваші дії податківці можуть розцінити як неправомірне заниження ПЗ. Тому радимо, керуючись положеннями п. 198.5 ПКУ, нарахувати ПЗ, а не чіплятися за формальності.