Лист, що коментується, податківці присвятили амортизації витрат на поліпшення об’єктів операційної оренди.
Так, фіскали дійшли висновку, що при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток орендар коригує фінрезультат:
• збільшує на суму бухгалтерської амортизації витрат на ремонт/поліпшення об’єкта оренди, тобто амортизації, нарахованої за правилами НП(С)БО та МСФЗ (згідно з абз. 1 п. 138.1 ПКУ);
• зменшує на суму податкової амортизації витрат на ремонт/поліпшення об’єктів операційної оренди, визначеної з урахуванням п. 138.3 ПКУ ( абз. 1 п. 138.2 ПКУ).
Очевидно, таким чином податківці доносять до нас думку про те, що проводити коригування фінрезультату на податкові різниці можна не лише на суми амортизації власних необоротних активів, а й активів, створених у результаті поліпшення орендованих об’єктів. Згодні, але з одним уточненням: цей висновок справедливий тільки для орендарів ― «високодохідників» або тих, хто добровільно застосовує податкові різниці. «Малодохідники» (з річним доходом до 20 млн грн.) не зобов’язані проводити такі коригування фінрезультату.
Також додамо, що з 01.01.15 р. в цьому питанні більше не діє 10 % «ремонтний» ліміт у податковому обліку. Тому облік ремонтів/поліпшень основних засобів (ОЗ) ведеться в стандартному бухобліковому порядку: орендар веде облік орендованих ОЗ тільки на позабалансових рахунках, а у разі поліпшення формує новий об’єкт ОЗ. При цьому такі витрати вважаються капітальними інвестиціями і включаються до вартості інших необоротних активів (субрахунок 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» з подальшим віднесенням їх до дебету субрахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи»).