З 01.01.15 р. втратив чинність Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III. Тепер питання соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності прописані в Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV. Причому підкоригували і правила соцстрахування, наприклад, розмір лікарняних залежно від страхового стажу*.
Як завжди, багато запитань щодо «перехідних» операцій. На них Фонд соцстрахування від тимчасової втрати працездатності (ФТВП) відповів у листі, що коментується.
Так, за страховими випадками, які настали до 31.12.14 р. включно, керуємося правилами Закону № 2240-III, а за тими, що настали з 01.01.15 р., — вже Закону № 1105-XIV. Отже, орієнтуватися потрібно на дату, зазначену у листку непрацездатності або свідоцтві про смерть.
Також нова редакція Закону № 1105-XIV додала два обмеження, які хотіли запровадити ще у 2008 році Законом України від 28.12.07 р. № 107-VI. Проте фокус не вдався: Конституційний Суд рішенням від 22.05.08 р. № 10-рп/2008 визнав тоді деякі пункти цього Закону неконституційними.
З 01.01.15 р. ці норми все ж таки пройшли.
По-перше, застраховані особи, у яких протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж буде менше шести місяців, отримають:
• лікарняні, розраховані виходячи з нарахованої зарплати, але з розрахунку на місяць не більше розміру мінзарплати, установленої законом в місяці настання тимчасової непрацездатності;
• декретні, розраховані виходячи з нарахованої зарплати, але з розрахунку на місяць не більше 2 мінзарплат і не менше 1 мінзарплати, установленої законом в місяці настання страхового випадку.
ФТВП зазначає, що:
• зазначені обмеження застосовуються, якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа не набула сумарно у дванадцятимісячному періоді, що передує страховому випадку, шестимісячний страховий стаж;
• страховий стаж для цих цілей визначається згідно зі ст. 21 Закону № 1105-XIV за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Держреєстру загальнообов’язкового державного соцстрахування. Такий розрахунок повинен робити страхувальник на підставі даних Держреєстру, які надасть застрахована особа у вигляді довідки ПФУ.
По-друге, запровадили строк давності для отримання матеріального забезпечення (лікарняних, допомоги по вагітності та пологах, допомоги на поховання). Так, матзабезпечення виплачується, лише якщо за ним звернутися не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на його утриманні. При цьому 12-місячний період відлічується від першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому настала відповідна подія. Для обчислення періоду 12 календарних місяців беруться цілі місяці з 1 по 31 (30 або 28 (29) лютого) число.
Зверніть увагу: ця норма діє з 01.01.15 р. незалежно від дати настання страхового випадку. Отже, 12-місячне обмеження поширюється і на страхові випадки, які настали до запровадження самого обмеження. Наприклад, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами працівниці закінчилася у вересні 2014 року. Тоді 12-місячний період починає відлічуватися з 1 жовтня 2014 року. Якщо з якихось причин за допомогою по вагітності та пологах для цієї працівниці все ще не звернулися до ФТВП**, то зробити це потрібно до 1 жовтня 2015 року. Якщо ж «завалялися» незатребувані матзабезпечення, за якими відлік 12-місячного строку пішов до 01.01.14 р., то такі страхові випадки залишаться неоплаченими.
* Ці та інші поправки вніс Закон України від 28.12.14 р. № 77-VIII («БТ», 2015, № 1-2, с. 46).
** Закон № 77-VIII об’єднав ФТВП і Фонд «нещасного випадку» в один Фонд соціального страхування України. До завершення всіх перетворень кожний Фонд продовжує виконувати свої функції.