Податкова реформа — 2015. ПДФО, ВЗ, ЄСВ, соцстрахування, трудові відносини

1. Підвищено розмір «верхньої» ставки ПДФО для доходів, зокрема, у вигляді зарплати і винагород за ЦПД, база оподаткування яких перевищує 10-кратний розмір МЗП, установленої на 1 січня звітного року. Так, база оподаткування таких доходів у межах 10 МЗП (у 2015 році — 12180 грн.), як і раніше, обкладається за ставкою 15 %, сума перевищення — уже за ставкою 20 %.

До речі, підприємці та незалежні професіонали до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищить 10 МЗП, теж повинні застосувати ставку 20 %.

Для зарплати шахтарів діють загальні правила (у тому числі ставки) оподаткування.

2. Ще на рік «відсунули» можливість застосування ПСП у розмірі 100 % ПТМЛ, установленого на 1 січня податкового року, — до 1 січня 2016 року. У 2015 році розмір звичайної ПСП, як і раніше, становить 50 % ПМПО (609 грн.).

3. Підвищено ставку ПДФО для пасивних доходів. Для інвестиційного прибутку, роялті, відсотків, дивідендів, які виплачуються інститутами спільного інвестування і неплатниками податку на прибуток, ставка ПДФО становить 20 %. Дивіденди з українським джерелом походження, які виплачують платники податку на прибуток, оподатковують за ставкою ПДФО 5 %. Іноземні дивіденди оподатковуються за тими самими ставками, що й інші іноземні доходи (15 і 20 %).

4. Основна сума боргу (кредиту) фізособи, прощеного (анульованого) кредитором за його рішенням, потрапить до оподатковуваного доходу, якщо її розмір з розрахунку на рік перевищить 50 % МЗП, установленої на 1 січня звітного року.

5. Обкладаються ПДФО й ті виграші, призи в державну грошову лотерею, розмір яких не перевищує 50 МЗП. Виграші та призи в лотерею оподатковують за ставкою 15 %, інші виграші та призи — за ставкою 30 %.

6. В осіб, які декларують доходи у вигляді зарплати і винагород за ЦПД, з’явиться шанс повернути суму переплати з ПДФО. Нагадаємо, що обов’язок з декларування виникає, якщо такі доходи нараховані (виплачені, отримані) одночасно двома і більше податковими агентами, і їх загальна річна сума доходів перевищує 120 МЗП, установленої на 1 січня звітного року

Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове.

У цьому ми можемо переконається на прикладі такого «тимчасового» явища, як ВЗ. Спочатку його запровадили до 1 січня 2015 року. Проте тепер дію ВЗ продовжили до набуття чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, тобто до невизначених часів.

Більше того, розширено об’єкт оподаткування. Тепер до нього потраплять усі оподатковувані доходи резидентів і нерезидентів, визначені ст. 163 ПКУ (ср. ).

Виходить все, що обкладається ПДФО, потрібно обкладати й ВЗ (тобто в тому числі дивіденди, орендні виплати, виплати фізособам за договорами купівлі-продажу тощо). Формально до об'єкта обкладання ВЗ потрапляють і виплати за ЦПД підприємцям-загальносистемникам. Причому утримати та сплатити ВЗ повинен податковий агент. Разом з тим за інформацією, що ми маємо, у ДФСУ обговорюється питання щодо можливості сплати ВЗ безпосередньо підприємцями з їх чистого доходу (що є більш логічним). Проте коли з'явиться така можливість і чи з'явиться взагалі, залишається загадкою. Зауважте, що виплати за ЦПД єдиноподатникам не потрапляють до загального оподатковуваного доходу, тому ВЗ з них утримувати не потрібно (п.п. 165.1.36 ПКУ).

В іншому все залишилося, як і раніше (ставка, механізм утримання, строки перерахування тощо). До речі, звітності з ВЗ досі немає

1. Законодавці «оголосили війну» недобросовісним роботодавцям, які утискають право працівників на мінімальну зарплату. Так, з’явилася нова вимога до розміру бази нарахування ЄСВ: якщо за основним місцем роботи* база нарахування ЄСВ (крім винагороди за ЦПД) для працівника за місяць не перевищує МЗП, роботодавець визначає розмір ЄСВ у частині нарахувань так: МЗП** х ставка ЄСВ.

Увага! При нарахуванні зарплати сумісникам незалежно від нарахованої суми ЄСВ визначаємо за старою схемою:
ЗП х ставка ЄСВ.

2. Роботодавців стимулюють відмовитися від зарплати в конвертах шляхом запровадження понижуючого коефіцієнта, що застосовується до ставки ЄСВ у частині нарахувань на зарплату і винагороди за ЦПД на виконання робіт (надання послуг)***. Одразу зазначимо, що тим, хто наважиться виводити зарплату з «тіні», доведеться несолодко. Законодавці висунули низку тяжких умов, тільки в разі виконання яких ви можете заслужити право на застосування коефіцієнта. Ось вони:

1) середня зарплата по підприємству збільшилася мінімум на 30 % порівняно з середньою зарплатою за 2014 рік;

2) середній платіж з ЄСВ на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта склав не менше 700 грн.;

3) середня заробітна плата по підприємству становить не менше 3 МЗП.

Якщо вам ще хочеться виводити зарплату з тіні, зараз дізнаєтеся, який понижуючий коефіцієнт ви зможете застосувати до ставки ЄСВ.

З 1 січня 2015 року розмір коефіцієнта дорівнює:

• 0,4, якщо загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується зарплата (дохід), у 2,5 разу або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ за 2014 рік;

• результату ділення загальної середньомісячної бази нарахування ЄСВ за 2014 рік на загальну базу нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) (але не менше 0,4), якщо загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується зарплата (дохід), не перевищує у 2,5 разу загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ за 2014 рік.

З 1 січня 2016 року розмір понижуючого коефіцієнта становитиме 0,6.

3. У підприємців-загальносистемників, які зобов’язані сплачувати ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску тільки за прибуткові місяці, з’явиться можливість сплатити ЄСВ і за безприбуткові (збиткові) місяці. Щоб такі місяці потрапили до страхового стажу, потрібно визначити самостійно базу нарахування, яка має бути не більше максимальної величини бази нарахування і не менше розміру мінімального страхового внеску.

4. Збільшили розміри штрафів:

• за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ з 10 до 20 % своєчасно не сплачених сум;

• за донарахування ДПІ або платником ЄСВ своєчасно не нарахованого ЄСВ з 5 до 10 % зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період, за який її донараховано, але не більше ніж 50 % суми донарахованого ЄСВ.

Повертають раніше скасований штраф за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звіту з ЄСВ. Його розмір становитиме 10 нмдг за кожне порушення (170 грн.), а в разі повторного після накладення штрафу порушення протягом року — 60 нмдг (1020 грн.).

І розміри адмінштрафів за порушення законодавства про ЄСВ зросли.

За порушення порядку нарахування ЄСВ, неподання, невчасне подання, подання не за встановленою формою звіту з ЄСВ роботодавцям, у тому числі підприємцям і незалежним професіоналам, загрожує штраф від 30 до 40 нмдг, а при повторному порушенні протягом року — від 40 до 50 нмдг.

За несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ у сумі, що не перевищує 300 нмдг (182700 грн.; для кваліфікації адмінпроступків нмдг = ПСП), загрожує штраф від 40 до 80 нмдг, а за несплату ЄСВ у сумі понад 300 нмдг — від 80 до 120 нмдг. Повторне порушення тягне за собою штраф у розмірі від 150 до 300 нмдг

1. Усі питання соцстрахування від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичного страхування вирішуватиме один Фонд соціального страхування України. Пенсійний фонд і Фонд соціального страхування з безробіття продовжать своє окреме існування.

Зауважте, що рішення про запровадження медичного страхування прийматимуть з урахуванням фінансових можливостей держави. Ну а вже коли такі можливості будуть, одному Богу відомо.

2. Зміниться розмір оплати лікарняних залежно від страхового стажу в гірший для працівників бік. Нову «процентовку» наведемо в таблиці.

Допомогу по вагітності та пологах, як і раніше, виплачують у розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу.

3. Застраховані особи, в яких протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж буде менше шести місяців, отримають:

• лікарняні, розраховані виходячи з нарахованої зарплати, але з розрахунку на місяць не вище розміру МЗП, установленої законом у місяці настання тимчасової непрацездатності;

• декретні, розраховані виходячи з нарахованої зарплати, але з розрахунку на місяць не вище 2 МЗП і не менше 1 МЗП, установленої законом у місяці настання страхового випадку.

Зазначимо, що аналогічні норми хотіли внести до Закону № 2240 ще у 2008 році, проте тоді Конституційний Суд визнав їх неконституційними.

4. Путівки до санаторіїв зможуть отримати тільки особи, які направляються на лікування до реабілітаційних відділень санаторіїв після перенесених захворювань і травм. Для інших застрахованих осіб до санаторіїв за рахунок Фонду «дорога заказана». Лікуватися в санаторіях можна скільки завгодно, але тепер за «нажиті непосильною працею» гроші.

Путівок до дитячих таборів за рахунок коштів Фонду не буде.

5. З числа страхових виплат у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зникли пенсії за інвалідністю потерпілому та пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Такі пенсії тепер виплачуватимуться за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

6. Не перераховуватимуть щомісячні страхові виплати у зв’язку із зростанням мінзарплати і середньої зарплати в галузях національної економіки.

7. Переселенці з тимчасово окупованої території можуть отримати матзабезпечення і соцпослуги із соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві в робочому органі Фонду за фактичним місцем проживання, перебування. Страхові виплати їм призначать за наявності необхідних підтвердних документів, а в разі їх відсутності — на підставі даних Держреєстру загальнообов’язкового соціального страхування. Якщо і в Держреєстрі необхідних даних немає, допомогу призначать у мінімальному розмірі, а в подальшому перерахують за умови, що фізособа надасть документи, необхідні для призначення допомоги у звичайному розмірі

1. Новоприйнятого працівника можна допустити до роботи тільки за дотримання двох умов:

• укладено трудовий договір шляхом оформлення наказу (розпорядження) власника (з яким працівник ознайомлений під підпис) та в письмовій формі;

• повідомили ДФСУ про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

2. Скасували реєстрацію в центрі зайнятості трудового договору між працівником і фізособою-підприємцем.

3. Працівник, який виконував роботу без оформлення трудових відносин або працював на умовах неповного робочого часу при фактичному виконанні роботи повний робочий час, може звернутися за захистом прав до суду. У разі прийняття рішення на його користь роботодавцю доведеться нарахувати і виплатити йому зарплату в розмірі не нижче середньої зарплати за відповідним видом економічної діяльності в регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати.

4. Запроваджено фінсанкції для юросіб і фізосіб-підприємців за порушення законодавства про працю:

• за допуск до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівників на неповний робочий час при фактичному виконанні роботи повний робочий час, виплату зарплати (винагороди) без сплати ЄСВ — штраф у розмірі 30 МЗП, установленої на момент виявлення порушення, за кожного працівника, чиї права порушено. Крім того, за допуск до роботи без оформлення трудових відносин підприємцю і посадовим особам юрособи «світить» адмінштраф у розмірі від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.);

• за порушення встановлених строків виплати зарплати більш ніж за один місяць, виплату зарплати не в повному обсязі — штраф у розмірі 3 МЗП, установлених на момент виявлення порушення;

• за недотримання мінімальних держгарантій в оплаті праці — штраф у розмірі 10 МЗП, установлених на момент виявлення порушення за кожного працівника, чиї права порушено;

• за інші порушення трудового законодавства, крім зазначених вище, — штраф у розмірі 1 МЗП