У листі, що коментується, податківці наголосили, що всі фізичні особи — підприємці (ФОП), які мають тимчасову споруду (кіоск, палатку, тощо), є платниками плати за землю. Аргументують вони це тим, що для торгівлі із стаціонарних пунктів некапітальної забудови (кіосків, ларів, ларьків, палаток тощо) ФОП, як і будь-який інший суб’єкт господарювання, має виконати декілька дій:
1) отримати паспорт прив’язки. Як це зробити — читайте у «БТ», 2015, № 23, с. 11;
2) узаконити (якщо вона вам не належить) право використання земельної ділянки, на якій буде знаходитися тимчасова споруда. Тобто потрібно укласти договір оренди твердого покриття (асфальту, тротуарної плитки тощо) та/або договір оренди земельної ділянки, на якій ви плануєте розмістити таку тимчасову споруду.
При цьому без виконання другої дії (оформлення права користування земділянкою) паспорт прив’язки буде недійсним. Справа в тому, що у паспорті прив’язки має бути вказано схему розміщення тимчасової споруди. А ці дані потрібно брати із документів на землекористування (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земділянки). Інакше паспорт прив’язки буде оформлено на підставі недостовірних відомостей. А це є підставою для анулювання паспорта прив’язки і неможливості використання тимчасової споруди.
Ми можемо лише дещо доповнити для єдиноподатників. Якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (ФОП) чи юрособу — платника єдиного податку і земельна ділянка використовується нею для провадження господарської діяльності, то такий платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку ( п.п. 291.5.3 ПКУ). Однак це звільнення не поширюється на орендну плату за землю.