З початку 2015 року суб’єктам господарювання надано можливість виправляти помилки, допущені у податковій накладній (ПН), шляхом виписки розрахунків коригування (РК) до таких ПН (п. 192.1 ПКУ). За допомогою РК можна виправити помилки, які пов’язані із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, так і ті, що не впливають на суму компенсації. Помилки у номері і даті ПН виправляти заборонено — на це звертають увагу і податківці у листі від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17 // «БТ», 2015, № 8,с 4. Як саме за допомогою РК можна виправити помилки, допущені в ПН, читайте у «БТ», 2015, № 8, с. 13 та № 10, с. 12.
Якщо ви склали або отримали РК, то його дані слід включити до декларації з ПДВ. У разі коригування:
• податкових зобов’язань заповнюєте ряд. 8 з розшифровкою даних у ряд. 8.1.1, 8.1.2, 8.2.1, 8.2.2;
• податкового кредиту — заповнюєте ряд. 16 з розшифровкою даних у ряд. 16.1 та 16.1.1 — 16.1.6.
Крім того, дані ряд. 8 та 16 декларації з ПДВ обов’язкового потрібно розшифрувати в додатку 1 (Д1) у розрізі контрагентів та розрахунків коригування (п.п. 9 п. 3 та п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 23.09.14 р. № 966, далі — Порядок № 966).
У ситуації, яку ми розглядаємо, за допомогою РК виправили помилку, яка не вплинула на суму компенсації (помилка у шапці ПН). Отже, відсутні дані для відображення у декларації з ПДВ (у ряд. 8 чи 16 відображаються тільки вартісні значення). Тому закономірно виникає запитання: чи слід у цьому випадку подавати разом з декларацією додаток Д1?
Контролери у консультації, наведеній у категорії 101.23 ЗІР ДФСУ, доволі лояльно висловились у відповіді на аналогічне запитання. Вони зазначили, що оскільки обсяги постачання товарів/послуг та відповідно сума податкових зобов’язань чи податкового кредиту платника податку не змінилися або змінилися лише обов’язкові реквізити, то підстав для заповнення ряд. 8.1.1, 8.1.2, 8.2.1, 8.2.2 та/або 16.1, 16.1.1 декларації та додатка Д1 немає.
Звичайно, такий висновок контролерів може порадувати платників ПДВ.
На жаль, цей висновок суперечить положенням Порядку № 966. Нагадаємо: згідно з п. 12 цього Порядку додатки 1, 6, 7, 8 подають до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках. Очевидно, що такою подією буде отримання чи виписка РК. До того ж ця подія буде зафіксована у Системі електронного адміністрування ПДВ, адже усі РК потрібно реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, сам факт складання РК (незалежно від виду помилки, яку він виправляє) є тією подією, яка «підлягає відображенню» в додатку Д1. При цьому в табличній частині цього додатка будуть заповнені не всі графи, зокрема, якщо мова йде про заповнення розд. І, то порожніми залишаться гр. 9 — 13, а при заповненні розд. ІІ — гр. 9 — 15. Усі ж інші графи будуть заповнені. У декларації з ПДВ дані з таких РК не відображаються, оскільки вони не впливають на визначення податку до сплати.
Висновок. Керуватися рекомендаціями контролерів (не відображати у додатку Д1 «порожні» РК, які не вплинули на податкові зобов’язання та податковий кредит) доволі небезпечно. Тому радимо перед тим, як це робити, отримати у своїх місцевих контролерів індивідуальну податкову консультацію, яка б підтверджувала висновки, зроблені у категорії 101.23 ЗІР ДФСУ. А краще вказати у додатку Д1 усі складені та отримані РК. Тоді жодних проблем точно не буде.