У листі, що коментується, контролери відповіли на запитання: в якому періоді відображати у ПДВ-декларації розрахунок коригування (РК), якщо він складений в одному звітному періоді, а зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в наступному (у межах 15-денного строку)?
Їх відповідь потішила — у періоді складання РК.
На нашу думку, саме такий підхід відповідає системному прочитанню норм ст. 192 ПКУ.
Ні для кого не секрет, що після набуття чинності Законом № 643* загострилася проблема з вибором періоду відображення розрахунку коригування у ПДВ-звітності. Річ у тім, що цей документ додав дві нові умови для коригування податкових зобов’язань (ПЗ) постачальника та податкового кредиту (ПК) у покупця. Так, згідно з оновленим п. 192.1 ПКУ:
• постачальник має право зменшити суму ПЗ на підставі РК тільки після реєстрації в ЄРПН РК до ПН — у разі «зменшуючого» РК;
• покупець має право збільшити суму ПК тільки після реєстрації постачальником РК в ЄРПН — у разі «збільшуючого» РК.
Ось у формулюванні «після реєстрації в ЄРПН» і полягає уся заковика. Адже попри те, що воно жодним чином не вказує на те, в якому саме звітному періоді постачальник і покупець отримують право відкоригувати ПЗ і ПК, податківці тлумачать її по-різному.
Інколи контролери «не помічають» інших норм ПКУ і дотримуються такої думки (лист ДФСУ від 29.10.15 р. № 23009/6/99-99-19-03-02-15, категорія 101.23 ЗІР ДФСУ):
• якщо йдеться про «зменшуючий» РК, то постачальник має право зменшити ПЗ у ПДВ-декларації того звітного періоду, в якому РК зареєстрований покупцем в ЄРПН. При цьому покупець зобов’язаний зменшити ПК у періоді складання РК;
• для «збільшуючого» РК — покупець має право збільшити ПК у ПДВ-декларації того звітного (податкового) періоду, в якому РК зареєстрований в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 днів з дати його складання. При цьому продавець зобов’язаний збільшити ПЗ у періоді складання РК.
З такою позицією погодитися важко. Адже вона є невигідною або для постачальника (у разі «зменшуючого» РК), або для покупця (у разі «збільшуючого» РК). А якщо точніше, то просто заганяє їх у стан нестачі грошей через неможливість швидко відкоригувати ПЗ або ПК.
Звичайно, ніхто не сперечається, що саме дата реєстрації РК в ЄРПН стає визначальною в разі, якщо РК зареєстрований в ЄРПН несвоєчасно (з порушенням 15-денного строку).
Але! Коли РК потрапив до ЄРПН своєчасно (протягом установлених 15 календарних днів), жодних підстав зволікати з моментом коригування немає.
Тим більше, що:
• п.п. 192.1.1 ПКУ вимагає від постачальника зменшувати суму ПЗ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений перерахунок;
• а п.п. 192.1.2 ПКУ від покупця — збільшити суму ПК за результатами такого самого періоду.
Таким чином, у ст. 192 ПКУ закладено принцип синхронного (в одному податковому періоді) коригування ПЗ продавця та ПК покупця. Безумовно, він працює тільки у тому випадку, коли контрагенти не порушують інших норм ПКУ — своєчасно зареєстрували РК в ЄРПН.
Мабуть, саме з цієї причини, серед податкових роз’яснень уже з’являлися «хороші» роз’яснення (див. лист ДФСУ від 27.10.15 р. № 22541/6/99-99-19-03-02-15 // «БТ», 2015, № 47, с. 6), в яких контролери так само, як і в листі, що коментується, дозволяють продавцю коригувати ПЗ на підставі своєчасно зареєстрованого «зменшуючого» РК у періоді його складання.