На сьогодні у разі повернення товарів або зменшення суми компенсації реєструвати «зменшуючий» розрахунок коригування (РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у загальному випадку має покупець, якщо покупець — платник ПДВ.
Водночас в окремих випадках обов’язок щодо такої реєстрації покладено на продавця. Мова йде про «зменшуючі» РК до ПН ( п. 192.1 ПКУ):
• які не видаються покупцям;
• складених при отриманні послуг від нерезидента;
• складених до 01.02.15 р.
З першими двома випадками проблем не виникає, а от із реєстрацією РК, виписаних до «старих» ПН (складених до 01.02.15 р.), – біда.
На практиці правила, передбачені у ПКУ, не діють. Програма, що контролює правильність реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відмовляться реєструвати «зменшуючі» РК, направлені продавцем.
Пов’язують таку відмову в основному з тим, що вимога про реєстрацію «зменшуючих» РК до ПН, які складені до 01.02.15 р., була внесена відносно недавно (29.07.15 р.), а тому програму ще не перепрограмували під нові вимоги ПКУ.
Хоча може бути й більш серйозна причина. Для реєстрації такого РК потрібно, щоб у покупця була достатня сума реєстраційного ліміту (РЛ). І збільшити його (перерахувати кошти на електронний рахунок) може лише покупець.
Ми у своїх консультаціях виділяли три варіанти виходу із цієї ситуації (див. «БТ», 2015, № 34-35, с. 47):
1) оскаржити в суді відмову контролерів;
2) умовити покупця, щоб він зареєстрував РК. Загальне право реєстрації навіть для «зменшуючих» РК, складених до «старих» ПН, діє безвідмовно;
3) замість повернення товарів оформити їх зворотний продаж за тією ж ціною і на цю операцію виписати звичайну ПН (цей варіант підходив тільки в тому випадку, коли відбувалося саме повернення товару).
Податківці у листі, що коментується, висловили свою позицію з цього приводу. Вони наполягають, що РК до «старих» ПН (складених до 01.07.15 р., у тому числі і до 01.02.15 р.) підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) таких товарів/послуг. Аргументів саме для такого висновку у листі, що коментується, контролери не наводять.
Звісно, такий підхід вирішує проблему із розміром РЛ покупця. Заодно діє своєрідний захисний механізм для покупця. Річ у тім, що в разі повернення товарів або зменшення їх вартості «зменшуючий» РК зменшить РЛ у покупця, що може стати неприємним сюрпризом. Тому реєстрація таких РК саме покупцем виглядає цілком логічною.
Але в цій казці зі «щасливим кінцем» є два неврегульованих моменти.
1. Обов’язок реєструвати усі РК, складені до «старих» ПН, покладено на продавця товарів неспроста. Більшість «старих» ПН не були зареєстровані у ЄРПН. Щоб зареєструвати РК, до такої ПН потрібно спочатку зареєструвати саму ПН. А ПН, як ви розумієте, може зареєструвати лише продавець.
Очевидно, щоб не залучати до цього процесу всі сторони відносин, і був покладений обов’язок монопольної реєстрації «старих» ПН і РК до них саме на продавця.
Та, як бачите, на практиці все не так, як у теорії. Тому якщо «стара» ПН, до якої складено РК, не була зареєстрована в ЄРПН, то покупцю і продавцю потрібно попрацювати в тандемі. Продавцю доведеться зареєструвати «стару» ПН, а покупцю − РК до цієї ПН. Зробити це потрібно протягом одного дня. Сподіваємось, що такий механізм працюватиме на практиці. Тоді це роз’яснення контролерів дійсно дозволить розв’язати гордіїв вузол у питанні реєстрації РК до «старих» ПН.
2. Очевидно, знайдуться покупці, які не захочуть добровільно робити «чужу роботу» та реєструвати згадані РК. У такому випадку варто згадати про дамоклів меч — покарання порушника. А тут виникає проблема. Обов’язок з реєстрації таких РК покладено на продавця ( п. 192.1 ПКУ). Тож саме він має нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію РК, а не покупець.