Оскільки покупець повертає товар постачальнику, мова піде про «зменшуючий» РК. Для таких РК з 01.02.15 р. почали діяти особливі правила реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). У загальному випадку їх реєструє покупець, якщо покупець – платник ПДВ ( п. 16 Порядку № 569*, п. 22 Порядку № 957**, п. 3 Порядку № 1246***).
** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957.
Із цього правила є винятки. Вони стосуються РК, складених:
• до ПН, які не видаються покупцям;
• до ПН, складених при отриманні послуг від нерезидента.
Законом № 643**** аналогічні правила узаконили (їх уключили до п. 192.1 ПКУ). Але при цьому перелік винятків розширили. Там передбачили, що продавець зобов’язаний реєструвати і РК, складені до ПН, виписаних до 01.02.15 р.
Вочевидь, це пов’язано з тим, що в разі, якщо «стара» ПН не підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН, то для реєстрації РК потрібно зареєструвати і цю ПН, а покупець не може це зробити. Усе начебто логічно та просто.
Але тут криється одна проблема. Річ у тім, що в разі повернення товарів або зменшення їх вартості «зменшуючий» РК впливатиме на реєстраційний ліміт (РЛ). У покупця він зменшиться, а у продавця навпаки — збільшиться. При цьому може скластися ситуація, коли у покупця розмір РЛ не дозволяє зареєструвати РК. І продавець, який несе відповідальність за реєстрацію такого РК ( ст. 1201 ПКУ), на РЛ покупця не може вплинути.
Судячи з усього, про цю проблему податківці «в курсі». Адже описуючи нововведення в порядку реєстрації ПН/РК, пов’язані з прийняттям Закону № 643, у листі ДФСУ від 07.08.15 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17 вони не стали дослівно цитувати п. 192.1 ПКУ. Згадка про новий виняток із правил реєстрації РК (ПН, складених до 01.02.15 р.) вони просто «втратили». Вони пропонують реєструвати тільки РК, що не видаються покупцю.
Яких же норм тоді дотримуватися?
Звичайно, ПКУ, адже його норми превалюють над нормами підзаконних актів (їх повинні відкоригувати).
Проте виконати їх наразі просто неможливо. Адже програма, що контролює правильність реєстрації ПН/РК в ЄРПН, все ще налаштована під «старі» вимоги і відмовляє в реєстрації, посилаючись на п. 5 Порядку № 1246. Коли в ній змінять налаштування, не відомо.
У результаті, прагнучи сильніше захистити покупця, законодавці внесли до п. 192.1 ПКУ такі зміни, що призвели до явного порушення прав постачальника.
Доки контролери не наведуть лад у своєму програмному забезпеченні, щоб зменшити ПЗ, продавець може діяти таким чином:
1) оскаржити в суді відмову контролерів зареєструвати РК в ЄРПН. Очевидно, суд визнає РК зареєстрованим або зобов’яже податківців зареєструвати його;
2) умовити покупця, щоб він зареєстрував РК (за «старими» правилами). У разі претензій контролерів можна послатися на конфлікт інтересів (адже різні нормативні акти по-різному трактують обов’язки продавця та покупця);
3) замість повернення товарів оформити їх зворотний продаж за тією ж ціною і на цю операцію виписати звичайну ПН.