Нещодавно ми розглядали правила визнання платежу як роялті. Тоді ДФСУ в листі від 18.08.15 р. № 30644/7/99-99-19-02-02-17 розглянула декілька практичних питань («БТ», 2015, № 36, с. 6).
Одне з них стосувалося платежу за використання баз даних (БД). У листі, що коментується, бачимо підтвердження позиції податківців: будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або надання права використання БД (компіляції даних), вважається роялті. При цьому фіскали уточнюють, що БД має бути окремим об’єктом авторських прав. Не сперечаємося.
Невелике уточнення: якщо купити не право використання БД, а саму БД на носії інформації, то такий платіж під визначення роялті не підпадає як платіж за купівлю примірника об’єкта інтелектуальної власності, втіленого в електронній формі ( абз. 4 п.п. 14.1.225 ПКУ).
Також у листі, що коментується, податківці звернули увагу на винагороду за торгову марку (ТМ). Так, будь-який платіж, отриманий як винагорода за ТМ, яка має міжнародну реєстрацію, вважається роялті. Це випливає з визначення роялті у п.п. 14.1.255 ПКУ, згідно з яким роялті визнається платіж саме за зареєстровані ТМ (знаки на товари та послуги).
Водночас платіж, отриманий як винагорода за ТМ, яка визнана у встановленому законом порядку добре відомою, але не зареєстрована згідно з вітчизняним і міжнародним законодавством, не вважається роялті.
На замітку: для придбання права інтелектуальної власності на ТМ, яка має міжнародну реєстрацію або визнана у встановленому законом порядку добре відомою, не потрібне відповідне свідоцтво ( п. 3 ст. 494 ЦКУ).