Оплата праці працівника, зайнятого на умовах неповного робочого часу (НРЧ), здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку ( ч. 2 ст. 56 КЗпП). Але при цьому його зарплату обкладають ПДФО в загальному порядку. Відповідно, встановлення працівникові НРЧ жодним чином не вплине на порядок застосування ПСП.
У загальному випадку працівник має право на застосування ПСП, якщо його зарплата, нарахована за місяць, не перевищує граничного розміру доходу, встановленого в п.п. 169.4.1 ПКУ (у 2016 році — 1930 грн.). ПСП до його доходу застосовується в повному обсязі (звичайна ПСП — 689 грн.) незалежно від установленого режиму робочого часу.
З правилами застосування ПСП у 2016 році ви могли ознайомитися у «БТ», 2016, № 6, с. 35. А зараз покажемо все на прикладі.
Приклад. Працівника прийнято на роботу на умовах неповного робочого тижня з графіком роботи 2 дні на тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Він подав заяву про застосування звичайної ПСП ( п.п. 169.1.1 ПКУ). Оклад згідно зі штатним розписом становить 3000 грн. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень. У березні працівник відпрацював 9 днів (усього 22 робочі дні за графіком роботи підприємства).
За умовою прикладу, за березень 2016 року працівнику має бути нараховано зарплату у розмірі: 3000,00 : 22 х 9 = 1227,27 (грн.).
Оскільки зарплата, нарахована працівнику за березень 2016 року (1227,27 грн.), не перевищує граничного розміру доходу, що надає право на застосування ПСП (1930 грн.), то застосовуватиметься звичайна ПСП у розмірі 689,00 грн.
Сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, становить 96,89 грн. ((1227,27 - 689,00) х 18 %), а сума військового збору — 18,41 грн. (1227,27 х 1,5 %).