Крім податкової накладної (ПН), підставою для формування податкового кредиту (ПК) можуть бути, зокрема, касові чеки ( п.п. «б» п. 201.11 ПКУ).
Ось тільки стосовно касових чеків є одне обмеження — сформувати ПК за ними можна, якщо сума покупки не перевищить 200 грн. (без ПДВ) на день.
При цьому формування ПК без ПН не змінює дату виникнення права на податковий кредит. Отже, датою відображення ПК за касовим чеком має бути дата першої події згідно з п. 198.2 ПКУ: дата списання грошових коштів з банківського рахунка або дата отримання платником ПДВ товарів/послуг.
У випадку з авансовим звітом датою визнання ПК є дата його подання до бухгалтерії працівником. Адже гроші з банківського рахунка не списуються, а про те, що були придбані товари/послуги, платник ПДВ (роботодавець працівника, який відряджається) довідається тільки з авансового звіту.
Але як у такому разі працюватиме обмеження у 200 грн. на покупки, придбані у відрядженні?
Контролери стверджують (категорія 101.14 ЗІР ДФСУ), що до ПК потраплять усі касові чеки, сума отриманих товарів/послуг за якими за кожний день перебування особи у відрядженні не перевищила 200 грн. (без урахування ПДВ). Уключаючи купівлі за готівку та безготівкові кошти (тобто з корпоративної картки). А не за всіма покупками, зазначеними в такому авансовому звіті в цілому.
Висновок: хоча право на ПК за всіма покупках виникає в день затвердження авансового звіту, «чекове» обмеження (200 грн.) потрібно застосовувати за кожний день окремо.