При складанні декларації з податку на прибуток (ПНП) було чимало запитань. Одне з них: чи потрібно обліковувати податкові різниці з амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА).
Саме по собі запитання виникло через відмінності в нормах ПКУ та формі «прибуткової» декларації.
З одного боку, у додатку АМ до декларації передбачено рядки для всіх 16 груп необоротних активів з п.п. 138.3.3 ПКУ, у тому числі й МНМА — група 11 і відповідно рядок А11. Далі при підрахунку в ряд. 1.2.1 додатка АМ враховується й ряд. А11, а дані ряд. 1.2.1 переносяться до додатка РІ. Тобто виходить, що МНМА враховуються при підрахунку амортизаційних різниць.
Але з іншого боку, в пп. 138.1 і 138.2 ПКУ йдеться про збільшення та зменшення фінрезультату на суму амортизації основних засобів (ОЗ) і нематеріальних активів. А МНМА не належать до ОЗ і вже явно не належать до нематеріальних активів. Це випливає з визначення ОЗ, наведеного в п.п. 14.1.138 ПКУ.
Хто ж переможе в цій боротьбі?
І все ж таки переміг ПКУ. Податківці в листі, що коментується, порадували своєю позицією: ДФСУ визнала, що МНМА не належать до ОЗ, а тому норми ст. 138 ПКУ щодо розрахунку податкових різниць «малоцінки» не стосуються.
Практична порада: якщо ви облікували амортизаційні різниці за МНМА і вони відіграли певну роль при формуванні об’єкта обкладення ПНП, то можете уточнитися, щоб зменшити об’єкт оподаткування. Але якщо різниці з амортизації МНМА при збільшенні та зменшенні фінрезультату вийшли «в нуль», то з уточненкою не варто й морочитися.