21.03.2016

Робота вдома: що потрібно врахувати роботодавцю

Комп’ютерні технології не стоять на місці. І ось уже все більше працівників хочуть працювати у себе вдома, а не в задушливому офісі. Як кажуть, що далі від начальства, то вільніше дихається! Не проти такого розвитку подій і роботодавці. Адже можна неабияк заощадити на створенні робочого місця для працівника. Як же має бути оформлено трудові відносини з працівниками, які виконують роботу вдома? Як бути з урахуванням робочого часу надомників? На що слід звернути увагу при нарахуванні їм заробітної плати? Відповіді на перелічені та багато інших «надомних» запитань ви знайдете в цій статті.

Знайомимося!

Надомники — це працівники, які уклали трудовий договір про виконання роботи вдома. Не є надомником працівник, який з будь-яких причини час від часу (тобто не постійно) виконує роботу не в приміщеннях роботодавця, а вдома.

У свою чергу, надомною роботою можна вважати будь-яку роботу, яку працівник виконує:

за місцем свого проживання або в інших приміщеннях за його вибором (наприклад, у гаражі), але не у виробничих (господарських, офісних) приміщеннях роботодавця;

за винагороду;

• з метою виробництва товарів або послуг відповідно до вказівок роботодавця незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали чи інші ресурси, що використовуються.

Що з «нормативкою»?

Цікаво, але в КЗпП немає окремих норм, що регулюють працю працівників-надомників. Єдину згадку про можливість цієї форми роботи знаходимо в  ст. 179, та й то у прив’язці до відпустки для догляду за дитиною до трьох років. З цього робимо висновок: трудові відносини, що складаються між надомником та його роботодавцем, мають регулюватися загальними нормами КЗпП, Закону про оплату праці, Закону про відпустки, інших законів і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Також як орієнтир у «надомних» питаннях можна використовувати норми:

Положення про умови праці надомників*;

* Незважаючи на те, що це Положення було прийняте за часів СРСР, на сьогодні воно не втратило чинність і може використовуватися в частині, що не суперечить нормам чинного українського законодавства (див. лист Мінпраці від 15.05.08 р. № 105/13/116-08).

Рекомендацій Міжнародної організації праці щодо надомної праці (далі — Рекомендації). Зверніть увагу, ці Рекомендації не ратифіковано Україною, тому вони не є обов’язковими для роботодавців.

Приймаємо на роботу/звільняємо з роботи: нюанси…

… за заявою про прийняття на роботу. Бажано, щоб у такій заяві працівник зазначив, що він виконуватиме роботу у рамках трудового договору за місцем свого проживання (за місцезнаходженням нерухомості, що належить йому (наприклад, у гаражі), а не у виробничих (господарських, офісних) приміщеннях роботодавця.

… за формою трудового договору. Трудовий договір з надомником роботодавці укладають, як правило, у письмовій формі (п. 7 Положення про умови праці надомників).

До речі, про укладення трудового договору обов’язково повідомте ДПІ за місцезнаходженням роботодавця. Зробити це потрібно до того, як працівника буде допущено до роботи.

… за умовами праці. Формально, щоб уникнути спорів з Держпраці, роботодавець зобов’язаний перевірити умови праці працівника-надомника. Не зайвим у цій ситуації буде складання акта огляду приміщення, в якому буде організовано робоче місце працівника. Більш того, Положення про умови праці надомників передбачає участь в обстеженні житлово-побутових умов представників профспілки підприємства, а також — за необхідності, пов’язаної з характером діяльності надомника, — представників СЕС та пожежного нагляду.

… за трудовою книжкою. У питаннях внесення записів до трудової книжки працівникові-надомнику керуємося нормами Інструкції № 58. Положення про умови праці надомників у цій частині ігноруємо.

Якщо працівника приймаєте на основне місце роботи, попросіть його надати трудову книжку. Запис про прийняття на роботу (звільнення з роботи) надомника вносьте до неї в загальному порядку.

У день звільнення обов’язково видайте працівникові трудову книжку. Якщо він не хоче приїжджати «за тридев’ять земель» до роботодавця, нехай у заяві на звільнення або в окремій заяві зазначить прохання переслати його трудову книжку поштою. Річ у тім, що пересилка трудової книжки пош­тою допускається тільки з письмової згоди працівника (див. п. 4.2 Інструкції № 58).

Оплачуємо працю, сплачуємо ЄСВ, ПДФО, ВЗ

Встановлюючи надомнику форму оплати праці, з’ясуйте для себе показники, які ви застосовуватимете для виміру праці під час визначення заробітної плати. Якщо вимірником результатів праці є:

кількість виготовленої продукції (наданих послуг), то застосовується відрядна форма оплати праці;

кількість відпрацьованого часу, то застосовується погодинна форма оплати праці. Єдиний «мінус» такої форми — роботодавцеві важко проконтролювати фактично відпрацьований час.

Зарплату надомнику нараховуйте, обкладайте і виплачуйте в загальному порядку. Тут жодних особливостей немає. Як і реш­та працівників, вони мають право на відпустки, лікарняні та декретні.

І на «солодке» — запитання: куди сплачувати ПДФО, ВЗ та ЄСВ з доходу надомника? Порядок сплати ПДФО до бюджету зазначено в  п. 168.4 ПКУ та ч. 2 ст. 64 БКУ (ср. ). Окремих положень для працюючих вдома платників податків у ньому немає. Тому все відбувається в загальному порядку. Підприємство сплачує ПДФО із зар­плати надомника до ДПІ за своїм місцезнаходженням. У цьому випадку не має значення, де проживає і фактично працює працівник.

Також за місцезнаходженням підприємства перераховуйте ВЗ та ЄСВ із зарплати надомника (див. п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, п. 1 ч. 1 ст. 4 та ч. 7 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Компенсація = дохід працівника

І Рекомендації, і Положення про умови праці надомників єдині: роботодавець має компенсувати надомникові витрати, пов’язані з його роботою (наприклад, за використану електроенергію, воду, послуги зв’язку). Своєю чергою ст. 125 КЗпП установлює право надомника, який використовує свої інструменти і механізми для потреб підприємства, на отримання від роботодавця компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір та порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються роботодавцем за погодженням із працівником.

Сума компенсації витрат, пов’язаних з роботою надомника, буде для нього доходом у вигляді додаткового блага ( п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ). Такий дохід необхідно обкладати ПДФО за ставками, встановленими п. 167.1 ПКУ, а саме 18 %. Також із нього доведеться утримати ВЗ за ставкою 1,5 %.

У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ дохід у вигляді компенсації відображайте з ознакою «126».

ЄСВ із суми компенсації працівнику за використання для потреб підприємства власного інструменту не справляється, оскільки ця виплата не входить до фонду оплати праці (див. п. 3.22 Інструкції № 5).

Також не повинен справлятися ЄСВ із суми компенсації надомнику витрат на використану ним у зв’язку з виконанням роботи електроенергію, воду, послуги зв’язку. Адже така виплата не зазначена серед виплат, які входять до фонду оплати праці. Та є одне «але»!

На законодавчому рівні порядок розрахунку компенсації витрат працівника на воду, електрику, послуги зв’язку не встановлено. А отже, довести перевіряючим органам, що надомник використовував, наприклад, воду та електроенергію, вартість яких було йому компенсовано, виключно для потреб підприємства, а не для власних потреб, навряд чи вийде. Що з цього випливає? Що перевіряючі для цілей справляння ЄСВ можуть підтягнути цю виплату під «інші виплати, що мають індивідуальний характер» і включаються до складу заробітної плати на підставі п.п. 2.3.4 Інструкції № 5. Тобто «привіт» ЄСВ.

Відрядження на рідне підприємство

Чи вважатиметься відрядженням поїздка працівника з дому на підприємство? Упевнені, що так, якщо:

1) у трудовому договорі, укладеному з працівником (наказі про прийняття на роботу), зазначити місто, в якому постійно працюватиме надомник;

2) у Положенні про відрядження передбачити, що поїздки надомника з місця постійної роботи на підприємство вважаються службовим відрядженням. І нехай вас не бентежить, що подіб­ної норми немає в Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59. Адже вона не поширюється на госпрозрахункові підприємства і може бути використана ними лише як орієнтир при складанні документа, що регулює питання відрядження;

3) скласти службове завдання на відрядження працівника (щоб контролери не визнали таку поїздку фінансуванням особистих потреб працівника) та видати наказ про відрядження.

З наказом про направлення у відрядження працівника можна ознайомити за допомогою засобів зв’язку. Оригінали підтвердних документів працівник може надсилати на підприємство рекомендованим листом.

Як бачите, з працівником-надомником особливих проблем не виникає. Усі питання вирішувані. Головне — правильно оформити такі трудові відносини.

Висновки

  • Трудовий договір з надомником, як правило, укладають у письмовій формі. І не забудьте повідомити податківців про прийняття такого працівника.
  • ЄСВ, ПДФО та ВЗ із зарплати працюючих удома перераховуйте до ДПІ за місцезнаходженням підприємства, на якому вони працевлаштовані.
  • При правильному документальному оформленні поїздку працівника-надомника з дому на підприємство, де він працевлаштований, можна вважати службовим відрядженням.

Документи та скорочення статті

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.10 р. № 2456-VI.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон про відпустки  Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін’юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 р. № 5.

Положення про умови праці надомників  Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 р. № 275/17-99.

Рекомендації — Рекомендації Міжнародної організації праці про надомну працю від 20.06.96 р. № 184.

ЄСВ — єдиний соціальний внесок.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ВЗ — військовий збір.