Розпочнемо з теорії.
Визначення податкового боргу наведено в п.п. 14.1.175 ПКУ. Під ним слід розуміти суму узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлені ПКУ строки, а також пені, нарахованої на суму такого грошового зобов’язання.
У свою чергу, п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ визначає суму ЄСВ, своєчасно не нараховану та/або не сплачену в строки, встановлені цим Законом, як недоїмку.
З наведеного вище випливає, що сума своєчасно не нарахованого/не перерахованого підприємством ЄСВ є недоїмкою, а не податковим боргом.