Таку помилку потрібно обов’язково виправити. І зробити це можна за допомогою розрахунку коригування (РК). А ось у ПДВ-звітності така операція не відобразиться. Зараз пояснимо чому.
До 01.02.15 р. у разі помилкової реєстрації в ЄРПН податкової накладної (ПН) контролери не вітали проведення будь-яких коригувань. Виявляючи розбіжності між даними ЄРПН і ПДВ-звітністю, вони вимагали від платника ПДВ у відповідь на письмовий запит надати пояснення з приводу таких розбіжностей та їх документальне підтвердження (запитання 5 УПК № 127*). На той момент цього було достатньо.
* Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення в податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, і формування на їх підставі податкового кредиту, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.12 р. № 127.
Із запровадженням Системи електронного адміністрування ПДВ ситуація змінилася. Залишати поза увагою зайву ПН в ЄРПН не можна, оскільки:
• суми ПДВ, вказані в ній, безпідставно зменшують розмір реєстраційного ліміту постачальника;
• виникнуть проблеми з поверненням надміру перерахованих коштів з ПДВ-рахунка. Адже якщо ви захочете повернути з ПДВ-рахунка такі кошти, то перевищення суми ПДВ, вказаної у виданих ПН, складених у звітному періоді та зареєстрованих в ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань (ПЗ), задекларованих у ПДВ-звітності у цьому звітному періоді, не дозволить це зробити (п. 2001.5 ПКУ).
Незважаючи на це, фіскали ще деякий час намагалися чинити опір, відстоюючи свою попередню позицію (лист ДФСУ від 18.09.15 р. № 21988/10/28-10-06-11).
На щастя, це тривало недовго. Платникам ПДВ потрібне було дієве рішення. А оскільки вилучити з ЄРПН зайву ПН не можна (це не передбачено ані в ПКУ, ані в Порядку № 1246**), то залишався один вихід — скласти РК до помилково зареєстрованої ПН.
** Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.
До речі, пізніше підтвердили це і податківці в листі від 03.02.16 р. № 2208/6/99-99-19-03-02-15 та в роз’ясненні в категорії 101.20 ЗІР ДФСУ.
Такий РК має низку особливостей:
1. У гр. 2 «Причина коригування» РК необхідно вказати причину — «Виправлення помилки».
2. Такий РК реєструє в ЄРПН покупець.
Звичайно, з цим можна посперечатися. Адже якщо фактично за ПН, до якої виписується РК, не здійснювалося постачання, то й правила реєстрації, передбачені п. 192.1 ПКУ, на такий розрахунок поширюватися не повинні.
Однак за таку позицію доведеться поборотися, оскільки у своєму листі від 17.12.15 р. № 27026/6/99-99-19-03-02-15 податківці чітко заявили, що «зменшуючий» РК до «зайвої» ПН реєструвати повинен покупець, на якого й була виписана помилкова ПН. І тільки в тому випадку, якщо ПН була виписана на неплатника, такий обов'язок переходить до постачальника.
Попереджаємо: цілком можливо, що покупець не захоче реєструвати такий РК в ЄРПН. У такому разі можна на нього поскаржитися, подавши разом з поточною ПДВ-декларацією додаток Д8 (п. 201.10 ПКУ).
Така заява буде підставою для проведення документальної позапланової перевірки (п. 201.10 ПКУ). І, як наслідок, нарахування штрафу за несвоєчасну реєстрацію РК в ЄРПН.
При цьому контролери рекомендують ані зайву ПН, ані РК до неї не відображати у ПДВ-декларації (категорія 101.20 ЗІР ДФСУ). Хоча, на нашу думку, це краще зробити, щоб не привертати увагу до ПН і РК, які є в ЄРПН, але не потрапили до декларації.