У листі, що коментується, контролери роз’яснили порядок оподаткування операції з продажу автомобіля юридичною особою — платником єдиного податку (ЄП) третьої групи.
Їх висновок: порядок обкладення ЄП операції з продажу автотранспортного засобу залежить від призначення цього засобу (за даними бухгалтерського обліку) та часу його використання.
Автомобіль — товар. Якщо автомобіль обліковувався підприємством як товар, що був придбаний та утримувався підприємством з метою подальшого продажу, то дохід від такої операції буде визначатися відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ПКУ. Тобто під оподаткування попаде вся сума виручки від його продажу ( п. 292.3 ПКУ).
Контролери наголошують: у цьому разі дохід від продажу автомобіля має оподатковуватися відповідно до п.п. 3 п. 293.5 ПКУ — у подвійному розміру ставок, визначених п. 293.3 ПКУ. Як пам’ятаєте, їх розмір від доходу 3 % — у разі сплати ПДВ та 5 % — у разі включення ПДВ до складу ЄП.
Обережно! Наслідки продажу авто податківці озвучили дещо туманно. Спочатку говорять, що суб’єкти господарювання, які здійснюють: виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів, не можуть бути платниками ЄП ( п. 291.5 ПКУ). Потім звертають увагу на п.п. 298.2.3 ПКУ: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники ЄП зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Із цього маємо зробити однозначний висновок. Якщо контролери говорять про застосування подвійної ставки ЄП, то вони наполягають на «вильоті» такого платника ЄП зі спрощеної системи. Адже він порушив умови перебування на спрощенці — продав підакцизний товар (автомобіль).
Однак «не все сіре то є вовк». І хоча автомобілі належать до підакцизних товарів, проте тут не може бути якогось «шаблонного» підходу. Про це ми говорили у «БТ», 2016, № 38, с. 19. Що приємно: підтвердження нашої думки знаходимо в консультації податківців (категорія 108.05 ЗІР ДФСУ). Не можуть застосовувати спрощену систему суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність, що відповідає класам 45.11, 45.19 та 45.40 ДК 009:2010 КВЕД. Тобто здійснюють діяльність з продажу автомобілів.
Автомобіль — основний засіб. У ситуації коли автомобіль перебував у складі основних засобів (ОЗ) — усе по-іншому.
У п. 292.2 ПКУ передбачено:
• при продажу ОЗ юрособами — платниками ЄП дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких ОЗ;
• якщо ОЗ продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманих від продажу таких ОЗ, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Звісно, застосовувати подвійну ставку ЄП у такому випадку немає підстав. І контролери про неї теж не згадують. Отже, єдиноподатник, який продає автомобіль, що належав до ОЗ, не ризикує розпрощатись із спрощеною системою оподаткування.
На доповнення сказаному податківцями варто зазначити, що відображенню операції з продажу авто має передувати облікова операція по переведенню його з основних засобів до складу запасів класу 2. Згідно з Інструкцією № 291* це відображається кореспонденцією: Кт рахунка 10 «Основні засоби» та Дт субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу». Однак це не означає, що автомобіль знову стає підакцизним товаром, продаж якого заборонений платникам ЄП.