Продаж автомобіля: «підводні камені» для єдиноподатників

Децюра Сергій, податковий консультант
Доволі часто підприємства продають свої автомобілі. Для платників податку на прибуток така операція не проблема. Водночас тих суб’єктів господарювання, які обрали єдиний податок, чекає неприємний сюрприз — легкові автомобілі, мотоцикли, автобуси та вантажівки — це підакцизні товари. А торгувати підакцизними товарами спрощенцям заборонено. Наскільки страшні ці обмеження, обговоримо далі.

Чи можливий продаж автомобіля?

На перший погляд здається, що продаж легкового автомобіля чи іншого транспортного засобу, який був у використанні в будь-якого суб’єкта господарювання, не має викликати проблем. Адже ніхто не може заборонити підприємству продати своє майно. Таке право прямо передбачено ч. 1 ст. 134 ГКУ: суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб’єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб’єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна.

Отже, ніхто не забороняє суб’єкту господарювання продати свій автомобіль, оскільки він на власний розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. При цьому не має значення, на якій системі оподаткування він перебуває. Ці правила однакові для всіх.

Водночас щоб обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, суб’єкту господарювання потрібно дотримуватися певних критеріїв. Обмеження щодо величини граничного річного доходу і середньооблікової чисельності працюючих наведені у п. 291.4 ПКУ. Про них добре знають усі єдиноподатники. Крім того, спрощенці не мають права здійснювати окремі види діяльності, перелічені в п.п. 291.5.1 ПКУ.

Серед заборонених для єдиноподатників груп 1 — 3 видів діяльності згадується, зокрема, продаж підакцизних товарів ( п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ). А до таких, серед іншого, належать автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше (автобуси), транспортні засоби для перевезення вантажів ( п. 215.1 ПКУ).

Що ж чекає на єдиноподатника, який продає автомобіль, розберемося далі.

Наслідки продажу

Чого боятися. При буквальному прочитанні п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ здається, що суб’єкт господарювання, який продав легковий автомобіль, порушив критерії перебування на спрощеній системі. А саме здійснив заборонену операцію: продаж підакцизних товарів. Навіть якщо автомобіль раніше використовувався у господарській діяльності і був включений до складу основних засобів (ОЗ), він не перестав бути підакцизним товаром.

Нагадаємо! Єдиноподатник, який здійснює заборонену діяльність, зобов’язаний:

• по-перше, обкласти єдиним податком дохід, отриманий від такої забороненої операції, за подвійною ставкою ( п.п. 3 п. 293.5 ПКУ). Тобто 6 % або 10 %;

• по-друге, з наступного періоду (з початку наступного кварталу) він має залишити лави спрощенців ( п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ) і перейти на загальну систему оподаткування.

Отже, здається, що в підприємства, яке продає свій легковий автомобіль, залишається тільки три варіанти виходу із ситуації, що склалася:

• відмовитись від ідеї із продажем автомобіля та працювати і далі на єдиному податку;

• з наступного кварталу добровільно відмовитися від спрощеної системи оподаткування, а після переходу на загальну систему оподаткування продати свій автомобіль;

• провести таку операцію, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування. Внаслідок чого він сплатить єдиний податок за подвійною ставкою та втратить право подальшої роботи на єдиному податку (з наступного кварталу перейде на загальну систему оподаткування).

Водночас не все так погано, як задається на перший погляд. Давайте поглянемо чому.

Що насправді. У п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ йдеться не про окремі операції єдиноподатника, а про систематичну діяльність (виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів…). Адже якщо уважно подивитись на норми ПКУ, в яких установлена відповідальність за порушення цих вимог, то побачимо:

• подвійна ставка ЄП застосовується до «доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування» ( п.п. 3 п. 293.5 ПКУ);

• перейти на загальну систему оподаткування платник ЄП зобов’язаний теж «у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування» ( п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ).

Звісно, продати автомобіль, який був на балансі юрособи, може суб’єкт господарювання, діяльність якого не пов’язана з торгівлею автомобілями. Тобто його діяльність не підпадає під клас 45.11 «Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами» за УКТ ЗЕД-2010*. А разовий продаж легкового автомобіля ніяк не потрапляє під систематичну та постійну діяльність з продажу легкових авто.

* Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджена наказом Держспоживстандарту від 11.10.10 р. № 457.

Радує те, що з цим погоджуються і контролери в категорії 108.12 ЗІР ДФСУ. У ній зазначається, що тільки суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу легкових автомобілів, що відповідає класу 45.11 за КВЕД-2010, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування. Інакше кажучи, податківці стверджують, що саме регулярна і систематична діяльність з продажу автомобілів як один із видів діяльності підприємства означає негайне (точніше, з наступного кварталу) розставання з єдиним податком.

Водночас оскільки такий висновок наданий не у вигляді узагальнюючої консультації, то єдиноподатникам краще перестрахуватися, а саме звернутися до податківців за індивідуальною письмовою консультацією з цього питання. Якщо у ЗІР ДФСУ є лояльна позиція контролерів, то місцеві контролери будуть також послідовними і нададуть вам таку ж відповідь, яка убереже вас від штрафів при перевірці.

Чи потрібний РРО?

При продажу старих автомобілів досить часто покупцями є «звичайні» фізособи — не суб’єкти підприємницької діяльності. Розрахунки за такою операцією, як правило, здійснюють готівкою. Тому виникає ще одне запитання: чи слід використовувати РРО при продажу автомобілів та інших основних засобів, які були у вжитку?

Нагадаємо, що обов’язково використовувати РРО мають ті суб’єкти господарювання, які за готівку та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) реалізують товари (надають послуги) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ( ст. 3 Закону про РРО).

Якщо суб’єкт господарювання не є підприємством торгівлі або громадського харчування, то він має деякі пільги. Так, при реалізації своєї власної продукції за готівку він може не застосовувати РРО, проте повинен проводити розрахунки у касі з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій ( п. 1 ст. 9 Закону про РРО). Але у ситуації, яку ми розглядаємо, автомобіль не є продукцією власного виробництва. Тому ця норма не врятує від застосування РРО.

Як правильно провести реалізацію таких активів неторговому підприємству?

Слід зазначити, що ані у Законі про РРО, ані в інших нормативно-правових актах, які регулюють здійснення готівкового обігу, прямої вказівки на те, як безпечно оформити отримання коштів за реалізацію таких активів, немає.

Позиція ж податківців з цього приводу доволі мінлива. Так, на початку цього тисячоліття податківці наполягали, що РРО при реалізації основних засобів (у тому числі і легкових автомобілів) застосовувати необхідно. Аргументували вони це тим, що такий актив не виготовлений на підприємстві, а отже, не може вважатися продукцією власного виробництва і тому не потрапляє в перелік звільнень від застосування РРО, передбачений ст. 9 Закону про РРО.

Але згодом їх гнів змінився на милість. Контролери почали говорити взагалі по-іншому (див. листи ДПАУ від 10.04.09 р. № 7612/7/23-7017/264, питання 2.2.141 Оглядового листа ДПАУ від 06.07.09 р. № 14083/7/23-7017/572, консультація у категорії 109.02 ЗІР ДФСУ). Нова позиція: у разі продажу за готівкові кошти ОЗ, вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно з бухгалтерським обліком обліковувались на рахунку 10, суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах з оформленням касових ордерів та видачею відповідних квитанцій або у безготівковій формі через банківські установи. Тобто в такому випадку РРО застосовувати не потрібно.

Є багато запитань до формулювань, якими оперують податківці.

Так, зокрема, будь-який продаж ОЗ супроводжується їх попереднім переведенням на субрахунок запасів 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу». Отже, вибуватимуть з балансу об’єкти не з рахунка 10, а з субрахунку 286. Також податківці скидають в «одну купу» бухгалтерське й податкове визначення терміна «основні засоби», що теж неправильно.

Утім, ідея податківців зрозуміла. Якщо за готівку продаємо ОЗ, які до продажу значилися на рахунку 10 («прийшли» на рахунок 286 з рахунка 10), то РРО можна не застосовувати. Якщо продаємо ті ж запчастини, що залишилися після ліквідації ОЗ (оприбутковані на рахунку 20), то РРО застосовувати потрібно.

Ми погоджуємося з останньою лояльною позицією контролерів. Продаж об’єкта ОЗ у розумінні Закону про РРО не належить до сфери торгівлі, оскільки це разова господарська операція з продажу в місці, не призначеному для оптової або роздрібної торгівлі. А тому питання щодо необхідності використання РРО в цьому випадку великою мірою взагалі виникати не повинно. У цьому нас підтримує і Держкомпідприємництва (лист від 12.01.08 р. № 219). Він також вважає, що операція з продажу об’єкта ОЗ не вписується в поняття «сфера торгівлі», а тому не підпадає до сфери впливу Закону про РРО. У зв’язку з цим Держкомпідприємництва не знаходить підстав для застосування РРО при здійсненні такої операції.

Увага! Місцеві податківці на практиці навіть за наявності позитивних роз’яснень своєї вищої інстанції інколи наполягають на проведенні готівкових розрахунків за такі активи через РРО. При цьому якщо продаж таких об’єктів відбувається частіше ніж раз на рік (два чи три рази), то в такому разі практично всі місцеві контролери одностайні: без РРО не обійтися!

Тому пам’ятайте, якщо маєте справу із разовим продажем ОЗ, що були у користуванні, то застосовувати РРО при готівковому розрахунку не обов’язково. Якщо це не перший продаж протягом року, то можуть бути проблеми із місцевими податківцями.

Та, звісно, найспокійніший варіант — проводити розрахунки у безготівковій формі через установу банку. Але в цьому випадку ви маєте пам’ятати, що покупцю доведеться розщедритися і сплатити комісію за касове обслуговування. Враховуючи, що вартість ОЗ, зазвичай, доволі значна, розмір комісії буде теж чималим.

Також декілька слів слід сказати про готівкові обмеження (див. консультацію у категорії 109.13 ЗІР ДФСУ).

Нагадаємо, що відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.04 р. № 637, звичайна фізособа має право розраховуватися готівкою з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у сумі, що не перевищує 150 тис. грн.

За порушення цих вимог передбачено адмінштраф згідно зі ст. 16315 КУпАП від 1700 до 3400 грн. (повторне порушення від 8500 до 17000 грн.). Штраф накладають на посадових осіб підприємств, а також на фізосіб-підприємців. Уникнути покарання можуть лише звичайні фізособи-громадяни (категорія 109.21 ЗІР ДФСУ), тому піклуватися про дотримання такого обмеження має саме підприємство.

Щоб не порушити готівкове обмеження у 150 тис. грн., коли вартість авто більша цієї суми, підприємство може скористатися різними способами. Найпоширеніші з них такі:

1. Отримати готівку частинами, тобто розбити суму за договором на кілька частин, кожна з яких не перевищує 150 тис. грн., і отримати їх у різні дні.

2. Отримати гроші через касу банку. Для цього покупець або його представник суму платежу має внести до банку (або декількох банків) для перерахування на рахунок одержувача.

Як бачите, вибір є. Який варіант обрати — вирішувати вам.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі