Фактично ваша помилка полягає в тому, що, складаючи ПН, ви неправильно зазначили ІПН покупця. Нагадаємо, щоб її виправити, необхідно:
• скласти «зменшуючий» РК, який анулює ПН з помилкою (з умовним ІПН «100000000000»);
• зареєструвати такий РК в ЄРПН самостійно;
• виписати нову ПН з правильним ІПН та зареєструвати її в ЄРПН.
Причому правильну ПН доведеться виписати датою складання першої («помилкової») ПН (п. 201.10 ПКУ). Тому, якщо з такого моменту минуло понад 15 календарних днів (але не більше 180 днів), вам загрожує штраф за затримку реєстрації ПН в ЄРПН (ст. 1201.1 ПКУ).
Ну а якщо реєстрація затягнеться на довше, то взагалі втратите таку можливість (лист ДФСУ від 17.09.15 р. № 21893/10/28-10-06-1121893). Більш того, покупець позбавиться податкового кредиту (ПК) і, відповідно, отримає можливість зіпсувати життя і вам, подавши на вас скаргу (п. 201.10 ПКУ). Отже, не зволікайте.
Тепер вирішимо питання з ПДВ-декларацією. На наш погляд, ви можете взагалі не відображати у ПДВ-звітності ані РК до «помилкової» ПН, ані другу ПН (категорія 101.20 ЗІР ДФСУ).
Тоді вам залишиться лише виправити неправильний ІПН покупця у додатку Д5 до декларації, до якої потрапила «помилкова» ПН.
Є тут лише один недолік — у вас з’являться розбіжності між даними ЄРПН та ПДВ-звітністю, що може стати формальним приводом для перевірки.
Але, якщо відобразити усі документи в ПДВ-звітності — буде ще гірше. Згадайте хоча б про самоштраф у розмірі 3 % від донарахованої суми ПДВ (див. «БТ», 2016, № 30, с. 16).