Контролери наполягають: сума завдатку є доходом фізособи. Така сума включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу останнього, як інші прибутки та обкладається ПДФО, а також військовим збором (ВЗ) на загальних підставах.
Як основний аргумент на захист своєї позиції фіскали наводять ст. 165 ПКУ, що містить вичерпний перелік доходів, які не потрапляють до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО. І, певна річ, суму завдатку ви там не знайдете.
Погодитися з таким підходом можна далеко не завжди. Розуміють це й самі контролери. Тому радять: задля уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в кожній конкретній ситуації ретельно аналізувати документи.
Дійсно, тут усе залежатиме від самого договору.
Нагадаємо, що завдаток є одним з видів забезпечення зобов’язань за договором (ст. 546 ЦКУ). Причому він має низку особливостей:
• до моменту виконання договору завдаток виконує забезпечувальну функцію;
• завдаток може бути переданий тільки на забезпечення вже існуючого зобов’язання (сторони вже підписали основний договір), а не зобов’язання, яке виникне у майбутньому.
Однак податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 ПКУ).
Тому перш ніж сплачувати податки із завдатку, слід з’ясувати:
• чи є дохід, отриманий за договором, оподатковуваним? Наприклад, дохід від продажу одного автомобіля протягом року не оподатковується ПДФО (п. 173.2 ПКУ);
• за якою ставкою слід нарахувати ПДФО? Наприклад, доходи від продажу комерційної нерухомості обкладаються ПДФО за ставкою 5 % (пп. 172.2 та 167.2 ПКУ).