Що тут сказати? Молодець ваш директор! По-доброму вам заздримо і пропонуємо можливі варіанти оформлення таких «канікул».
Варіант 1 — «щорічновідпустковий». Якщо всі працівники, як і їх директор, раді відпочити на травневі свята, вони можуть подати роботодавцеві заяви з проханням надати щорічну відпустку тривалістю 6 календарних днів з 3 травня 2017 року. У цей період підприємство працювати не буде, а працівники насолоджуватимуться відпочинком.
Зверніть увагу: можливість ділення щорічної відпустки на частини передбачена ч. 1 ст. 12 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Так, на прохання працівника і з відома роботодавця щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна частина такої відпустки складатиме не менше 14 календарних днів.
При цьому невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівникові:
• до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка;
• з будь-якого дня тижня, незалежно від того, у який із днів тижня закінчилася попередня невикористана її частина.
Варіант 2 — «особливовідпустковий». Роботодавець може передбачити в колективному договорі щорічне надання працівникам оплачуваної відпустки з 3 травня на 6 календарних днів, яка надається понад щорічну відпустку.
І нехай вас не бентежить, що такий вид відпустки не вказаний у ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки. Можливість його встановлення в колективному договорі передбачена ч. 2 ст. 4 цього Закону.
Щоб піти в «міжсвяткову» відпустку, працівник подає роботодавцеві заяву, а останній видає відповідний наказ (розпорядження).
Варіант 3 — «нормозменшувальний». Роботодавець може надати працівникам додаткові вихідні дні в травні 2017 року — 3, 4, 5 і 8 травня. У цьому випадку норма тривалості робочого часу на травень зменшиться за рахунок збільшення кількості вихідних днів. Але працівники, відпрацювавши встановлену ним норму, отримають свою зарплату в повному обсязі.
Важливо! Введення додаткових вихідних днів у травні є, по суті, зміною режиму роботи, тобто зміною істотних умов праці.
Про таку зміну працівників потрібно попередити не пізніше ніж за два місяці (див. ч. 3 ст. 32 КЗпП). Якщо ви цього не зробили, вихід один — отримаєте згоду всіх працівників на такі дії. Думаємо, вони вам не відмовлять. У цьому випадку двомісячного терміну попередження дотримуватися не потрібно.
А ось варіанти, які ображають працівників, наприклад відпустка «за свій рахунок», ми вам пропонувати не будемо.
Ну і на закінчення запитання з перенесенням дати виплати зарплати на більш ранній строк.
Якщо ви використовуєте варіанти 1 і 2, то вам доведеться виплатити відпускні за 3 календарні дні до початку відпустки ( ч. 3 ст. 115 КЗпП, лист Мінпраці від 26.06.09 р. № 155/13/116-09). Разом з відпускними сміливо виплачуйте зарплату за другу половину квітня. Законодавством це не заборонено.
А якщо підприємство вирішило скористатися варіантом 3? У цьому випадку день, установлений для виплати зарплати за другу половину місяця (5 травня), у вас збігається з одним із цих вихідних днів.
При такому варіанті розвитку подій не лише можна, але і потрібно зарплату за другу половину місяця виплатити до початку додаткових вихідних, на які припадає дата виплати зарплати.
Адже зарплату необхідно виплачувати в робочі дні. При цьому якщо день виплати заробітної плати збігся зі святковим, неробочим або вихідним днем, заробітна плата виплачується напередодні ( ч. 2 ст. 115 КЗпП).