ПДВ-зобов’язання за уточненками: куди сплачувати

Теоретично суму податкових зобов’язань, визначену в уточнюючому розрахунку (УР), необхідно перераховувати на ПДВ-рахунок.

А все тому, що Закон № 1797* уніс зміни в п. 200¹.6 ПКУ. Внаслідок чого починаючи з 01.01.17 р. за підсумками звітного податкового періоду, а також у разі подання УР до ПДВ-декларації платник ПДВ зобов’язаний перераховувати суми ПДВ до бюджету в порядку, визначеному ст. 200 ПКУ. Тобто через ПДВ-рахунок.

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.16 р. № 1797-VIII.

Про це поспішили попередити платників ПДВ і контролери. Додавши при цьому, що при необхідності сплати ПДВ-зобов’язань на основі УР платникам ПДВ потрібно буде поповнити власний ПДВ-рахунок. Звичайно, за умови недостатності коштів на ПДВ-рахунку для сплати таких ПЗ («Вісник. Право знати усе про податки і збори», 2017, № 1-2, с. 6).

А тепер увага! Незважаючи на вищезгадані зміни, в Порядку № 569** досі є п. 25, який зобов’язує платників ПДВ сплачувати ПЗ за УР виключно з поточного рахунка.

** Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабміну від 16.10.14 р. № 569.

Більше того, в категорії 101.08 ЗІР ДФСУ все ще знаходяться роз’яснення (їх так і не перевели в розряд недіючих), в яких фіскали приписують платникам ПДВ перераховувати кошти у разі подання УР за «старими» правилами (тобто напряму до бюджету).

Як тоді бути?

Звичайно, з одного боку, виходячи з вимог ПКУ можна дотримуватися нового алгоритму сплати ПЗ за УР (через ПДВ-рахунок в СЕА). Адже як ніяк, а в Україні діє принцип верховенства права. Отже, норми ПКУ мають вищу юридичну силу, на відміну від норм постанов Кабміну (у нашому випадку — Порядок № 569).

Але! З іншого боку, треба врахувати той факт, що зміни в ПКУ приймалися в останні дні року, що минав. Тому часу на підготовку до таких нововведень у Кабміну не було. Відповідно програмне забезпечення податківців досі працює на «старих рейках».

Те, що потрібний деякий перехідний період, розуміли і самі депутати. Ухвалюючи Закон № 1797, вони передбачили для Кабміну строк, упродовж якого можна було б впровадити в життя усі «покращення» .

Такий строк прописаний в п. 5 розд. II «Заключні і перехідні положення» Закону № 1797. Згідно з цією нормою Кабмін зобов’язаний в 3-місячний строк з дня набуття чинності вказаним документом привести свої нормативно-правові акти у відповідність до Закону № 1797.

Закон № 1797 набув чинності 01.01.17 р. Тому у Кабміну фактично є час до 1 квітня, щоб привести Порядок № 569 у відповідність до вимог ПКУ. Ну а разом з ним і настроїти програмне забезпечення, здатне працювати в нових умовах без втрат для самих платників ПДВ.

Наша порада: не поспішайте жити по-новому. Податківці на місцях теж наполягають на сплаті ПДВ за УР напряму до бюджету.

Якщо ж ви все-таки наважитеся наслідувати нові правила, то додатковим «бонусом» буде збільшення реєстраційного ліміту в СЕА. Але не дивуйтеся, якщо у вас виникне податковий борг на бюджетному рахунку і контролери вимагатимуть повторно сплатити ту ж суму до бюджету.

Що стосується штрафних санкцій за «несвоєчасну сплату» таких сум, то контролери не зможуть їх нарахувати, якщо на ПДВ-рахунку була достатня сума для їх погашення. Адже саме ПДВ-рахунок є джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з ПДВ ( п. 87.1 ПКУ). А ось «старі» зобов’язання, що виникли до 01.07.15 р., треба погашати напряму з поточного рахунка на бюджетний.