У листі, що коментується, податківці намагалися з’ясувати, чи буде платіж за право користування базами даних за її функціональним призначенням вважатися роялті.
Нагадаємо: від цього залежить, буде такий платіж об’єктом для нарахування ПДВ чи ні (п.п. 196.1.6 ПКУ).
Проаналізувавши норми ПКУ, вони дійшли висновку: одразу надати відповідь на таке запитання складно. Для цього потрібно ознайомитися з документами, складеними за такою операцією.
По-перше, проаналізувати умови конкретного договору з метою визначити:
• чи обмежені умови використання такої бази за її функціональним призначенням;
• чи передбачають умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності права стосовно продажу, обнародування окремих видів об’єктів права інтелектуальної власності.
По-друге, слід врахувати фактичне використання бази даних: за функціональним призначенням чи з іншою метою (для розробки на її базі інших баз даних, продажу іншому споживачеві).
Окрім цього, не варто забувати, що визначення поняття «роялті» має певні особливості й у зв’язку із застосуванням міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.
Так, згідно з п. 103.2 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) одержувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір України.