У листі, що коментується, ДФСУ повідала про те, чи має право платник податків знищити первинні фінансові і бухгалтерські документи, якщо строк їх зберігання перевищив 3 роки*, і період, за який були складені такі документи, вже перевірили камерально.
* Детальну інформацію про строки зберігання документів ви можете знайти в «БТ», 2016, № 20, с. 21.
Дійсно, платники податків зобов’язані зберігати (п. 44.3 ПКУ):
• первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;
• документи, пов’язані з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи.
Причому зберігати не менше 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої вони були використані (а в разі її неподання — з граничного строку подання такої звітності).
Конкретні строки зберігання первинних документів прописані в Переліку № 578/5**.
** Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін’юсту від 12.04.12 р. № 578/5.
Нагадаємо: умовою знищення деяких документів є не лише закінчення встановленого строку їх зберігання, але і закінчення перевірки податковими органами. Це стосується документів (переважно бухгалтерської документації), в примітці до строку зберігання яких (графа 5) вказано: «За умови закінчення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства <…>».
Раніше податківці наполягали: у разі, коли перевірка не проводилася більше 1095 днів, платники зобов’язані забезпечити подальше зберігання неперевірених документів і здати їх до архіву (див. лист ДПСУ від 18.05.12 р. № 13920/Ж/17-1216). Також проти знищення документів до проведення перевірки податковими органами і Державна архівна служба України (див. лист від 30.10.12 р. № 01.2/3388).
У своєму запиті платник податків вирішив трохи схитрувати. Він запитує, чи можна знищувати первинку, якщо проведена камеральна перевірка? Адже формально це теж податкова перевірка, хоч вона і не зачіпає первинку.
Контролери прямої відповіді не надали, але попереджають, що вони мають право проводити перевірки і самостійно визначати суму грошових зобов’язань платника податків також не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була подана пізніше, — за днем її фактичного подання (п. 102.1 ПКУ).
Причому, у разі коли платник подає уточнюючий розрахунок, строк проведення перевірки уточненої декларації (1095 днів) відлічуватиметься від дати подання уточнюючого розрахунку.
Наприклад, платник податків виявив помилку в декларації з ПДВ за серпень 2014 року і подав уточнюючий розрахунок 10 липня 2017 року. Значить, строк проведення перевірки ПДВ декларації за серпень 2014 року закінчиться лише 10 липня 2020 року. Відповідно до цієї дати доведеться зберігати і первинку за серпень 2014 року.
Зверніть увагу! Якщо ви наважитеся уточнити перевірений податківцями період, то податківці зможуть не лише «розібрати по кісточках» уточнюваний період, але й «захопити» як інші періоди, так і інші податки/збори. Адже ПКУ не обмежує коло питань, які можуть стати предметом позапланової перевірки (лист ДФСУ від 06.07.16 р. № 14678/6/99-99-14-03-03-15 // «БТ», 2016, № 36, с. 4).
Тож не поспішайте викидати первинку. Мало що трапиться...