Ні, не потрібно. Адже якщо ПН заблокована, то її в ЄРПН поки що немає.
Поза сумнівом, продавця може збити з пантелику текст квитанції, яка повідомляє про призупинення реєстрації ПН у ЄРПН, а саме: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА».
Проте ця фраза означає лише те, що заблокована ПН перебуває неначе в «підвішеному стані». Про це свідчить:
• сам «блокувальний» п. 201.16 ПКУ, у якому говоритися, що реєстрація ПН у ЄРПН блокується до з’ясування обставин. До цього моменту дістатися до ЄРПН вона не може;
• п.п. 201.16.3 ПКУ, згідно з яким «розблокувальна» Комісія ДФСУ тільки після отримання письмових пояснень від платника ПДВ може прийняти рішення все-таки зареєструвати ПН у ЄРПН або ж відмовити постачальникові в такому задоволенні.
До речі, в тому, що ПН немає в ЄРПН, ви можете переконатися самостійно. Зробіть Запит про отримання відомостей з ЄРПН (J(F)1300104 або J(F)1301402) і у Витягах ви не знайдете жодної заблокованої ПН.
Більше того, відправивши Запит стосовно суми РЛ (форма J(F)1301206), ви помітите, що розмір вашого реєстраційного ліміту не змінився на суму ПДВ, вказану в таких ПН.
Тобто турбуватися про задвоєння ПДВ-зобов’язань не варто.
До речі, відображати «зіпсовану» ПН у ПДВ-декларації також не потрібно. Посудіть самі, п. 6 розд. III Порядку № 21* вимагає, щоб дані, наведені в ПДВ-звітності, відповідали даним бухгалтерського і податкового обліку платника ПДВ.
* Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21.
Крім того, п. 44.1 ПКУ зобов’язує всіх платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Мало того, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, переліченими вище.
У випадку, що розглядається, у платника ПДВ є дві ПН:
• перша (з помилкою в коді послуг);
• друга (правильна).
Проте первинні документи оформлені лише під одну операцію. Відповідно відображати в ПДВ-звітності її потрібно всього один раз. А про помилкову ПН можна просто забути. Адже в платника ПДВ вже є ПН (причому правильна), що підтверджує проведення операції і нарахування податкових зобов’язань за нею. «Зіпсована» ПН є зайвою (помилково виписаною).
Нагадаємо. Помилково складені ПН, які потрапили в ЄРПН, податківці радять анулювати за допомогою РК. Після чого ні таку ПН, ні РК до неї не потрібно показувати в ПДВ-звітності (категорія 101.23 ЗІР ДФСУ).
Заблокована ПН у ЄРПН не потрапить (за умови, що постачальник не подасть «розблокувальних» документів). Тобто й анулюючий РК до такої ПН при всьому бажанні платник податків не зможе зареєструвати в ЄРПН.
Безумовно, для очищення совісті можна скласти «анулюючий» РК і направити його на реєстрацію в ЄРПН. Щоб при перевірці підтвердити, що ця ПН була виписана помилково і платник податків зробив усе від нього залежне, щоб виправити цю помилку.