У листі, що коментується, ДФСУ відповіла на запитання, чи потрібно нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання (ПЗ) згідно з п. 198.5 ПКУ при списанні недостач та/або псуванні продукції, що підпадає під «вугільну» пільгу згідно з п. 45 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Ситуація дійсно цікава. Адже при здійсненні такої операції:
• з одного боку — платник ПДВ повинен виконати вимогу п. 198.5 ПКУ і нарахувати «компенсуючі» ПЗ, оскільки «зіпсована» продукція вже не може використовуватися в його госпдіяльності;
• з іншого — п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ звільняє платника ПДВ від обкладення ПДВ постачання вугілля та/або продуктів його збагачення, що потрапляють під дію п. 45 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
При цьому в ПКУ наведений єдиний випадок, коли ці дві норми не перетинаються (тобто не потрібно нараховувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ). Коли суми «вхідного» ПДВ за «вугільною продукцією» були включені в податковий кредит до початку застосування «вугільної» пільги.
Для інших випадків винятків немає. Тому податківці доходять висновку: якщо підприємство списує недостачі та/або псування готової продукції (у тому числі тієї, яка належить до товарних позицій, указаних у п. 45 підрозд. 2 розд. XX ПКУ), у зв’язку з чим така продукція не може бути реалізована покупцям і визнається такою, що не може бути використана в госпдіяльності платника ПДВ, то такий платник ПДВ зобов’язаний:
• нарахувати «компенсуючі» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ (ціни придбання для товарів або звичайних цін для своєї продукції);
• на суму таких ПЗ скласти не пізніше за останній день звітного періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.