Маєте свердловину — готуйтесь складати фінзвітність за міжнародними стандартами

Нещодавно Законом України від 05.10.17 р. № 2164-VIII* було внесено зміни до Закону про бухоблік.

* Див. статтю «Зміни до головного бухгалтерського закону: що нас чекає» // «БТ», 2017, № 43-44.

Відповідно до цих змін складати фінзвітність за міжнародними стандартами будуть не тільки публічні акціонерні товариства, та підприємства, які провадять госпдіяльність за видами, перелік яких визначається Кабміном, а й (п. 2 ст. 12¹ Закону про бухоблік):

• підприємства, що становлять суспільний інтерес;

• підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.

Враховуючи те, що підземні води теж є корисними копалинами (п.п. 14.1.91 ПКУ), у підприємств, які мають власні свердловини, виникає закономірне запитання: чи повинні вони з 01.01.18 р. складати фінзвітність за міжнародними стандартами?

На жаль, якщо виходити із формальних вимог Закону про бухоблік, відповідь на це запитання буде невтішною.

Так, повинні!

Судіть самі. У новому визначенні терміна «звіт про платежі на користь держави» (ст. 1 Закону про бухоблік) вказано, які саме підприємства вважаються такими, що здійснюють діяльність із видобутку корисних копалин загальнодержавного значення. Це підприємства, які:

• здійснюють діяльність з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

• видобувають корисні копалини загальнодержавного значення;

• виконують роботи (здійснюють діяльність), передбачену угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення;

• транспортують трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводні та хімічні продукти.

Тобто сам факт видобутку загальнодержавних корисних копалин (незалежно від обсягів) можна трактувати як здійснення такої діяльності.

Отже, подавати фінзвітність за міжнародними стандартами мають будь-які підприємства (незалежно «великі» вони чи «малі»), які видобувають загальнодержавні корисні копалини. А не тільки гірничодобувні підприємства, у яких така діяльність є основною.

Перелік корисних копалин загальнодержавного значення ви можете відшукати у Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затверджений постановою Кабміну від 12.12.94 р. № 827. У цьому переліку до корисних копалин загальнодержавного значення віднесено всі види підземних вод (мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові), питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), промислові, технічні та теплоенергетичні), а із поверхневих вод тільки ропу (лікувальну та промислову).

Враховуючи це, констатуємо, що з 01.01.18 р. всі підприємства, які видобувають підземну воду із свердловин, мають складати фінзвітність за міжнародними стандартами.

Зверніть увагу! Деякі водокористувачі мають дозвіл на спецводокористування, в якому визначено, що вони видобувають воду із «водних об’єктів місцевого значення».

На жаль, цей факт не має принципового значення. Головним фактором є класифікація корисної копалини (вона загальнодержавна чи місцева), а не класифікація об’єктів, з яких вона видобувається.

Тобто незалежно від того, з яких об’єктів ви видобуваєте підземну воду (місцевого чи загальнодержавного значення), ви видобуваєте корисні копалини загальнодержавного значення. А тому всі, хто це робить, з 2018 року мають складати фінзвітність за міжнародними стандартами.

Сподіваємось, Мінфін зглянеться над дрібними підприємствами, які видобувають воду у незначній кількості** для власних потреб, і дозволить їм складати фінзвітність за національними стандартами.

** Нагадаємо, що видобування із свердловини протягом доби води в об’ємі до 5 м³ не вважається спецводокористуванням (ст. 48 Водного кодексу від 06.06.95 р. № 213/95-ВР). На таку діяльність не потрібно отримувати дозвіл на спецводокористування (лист ДФСУ від 11.09.17 р. № 1891/6/99-99-12-02-03-15/ІПК // «БТ», 2017, № 41).