Пункт 54.1 ПКУ зобов’язує платника податків самостійно обчислювати суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку він вказує в податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, який подається контролюючому органу в строки, встановлені ПКУ.
При цьому нарахування пені починається тільки після закінчення 90 календарних днів, що йдуть за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 ПКУ). Розраховується вона за кожен календарний день прострочення в сплаті податкового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожен такий день.
Закінчується нарахування пені в день зарахування коштів на відповідний рахунок Казначейства, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 ПКУ).
І тільки якщо зміни в податковій звітності внесені протягом 90 календарних днів, що йдуть за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ, п. 129.9 ПКУ дозволяє пеню не нараховувати.
Висновок: навіть якщо на дату нарахування пені в платника є надмірно сплачені суми за відповідним платежем, він все одно нараховує пеню на занижену суму податкового зобов’язання за кожен календарний день, прострочений у його сплаті, включаючи день погашення.
За матеріалами ЗІР ДФСУ, категорія 138.02