Позичили каністру бензину – складіть податкову та акцизну накладні

У контролерів запитали, чи підлягає оподаткуванню ПДВ і акцизним податком операція з передачі товарів у позику (товарний кредит).

Юридичні тонкощі. Відповідно ч. 1 ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Із цього контролери роблять висновок: при здійсненні постачальником операції з передачі товару на умовах товарного кредиту право власності на такий товар переходить покупцеві (замовникові) незалежно від часу погашення заборгованості, а покупцем (замовником) повертається постачальнику не безпосередньо той же товар, попередньо отриманий від нього, а інший товар (який відповідає аналогічним критеріям: кількості (об’єму), якості та фізичним характеристикам).

Отже, наявні всі ознаки, які свідчать про перехід права власності на товар, який надано у позику.

ПДВ. Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту (пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ).

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 ПКУ).

Враховуючи викладене, контролери наполягають, що операція з передачі товарів у товарний кредит розглядається як окрема операція з постачання товару, за якою особа, яка постачає такий товар, зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Акцизний податок. Реалізація пального для цілей розділу VI ПКУ — це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення <…>, які передбачають перехід права власності або права розпорядження (п.п. 14.1.212 ПКУ).

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим п.п. 14.1.212 ПКУ, є особою, яка реалізує пальне, і є платником акцизного податку (п.п. 212.1.15 ПКУ).

Отже, під час передачі позикодавцем пального позичальнику на виконання умов договору позики здійснюється передача (відпуск, відвантаження) пального від позикодавця до позичальника, що є операцією з реалізації пального, тому позикодавець при здійсненні таких операцій є особою, що реалізує пальне.

При поверненні позичальником пального (такої ж марки та у такому ж обсязі) позикодавцю здійснюється операція з передачі (відпуску, відвантаження) пального від позичальника до позикодавця, тобто позичальник при здійсненні таких операцій є особою, що реалізує пальне у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 ПКУ.

Платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) (п.п. 231.1 ПКУ).

Отже, контролери роблять цілком логічний висновок: і позикодавець, і позичальник, які здійснюють операції з передачі пального на умовах договору позики є платниками акцизного податку з реалізації пального.

На всі обсяги реалізованого (переданого) пального такий платник зобов’язаний складати в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого (переданого) пального та зареєструвати її в ЄРАН.