10.12.2018

Розрахунок ліміту каси: чи враховувати зарплату?

Підприємство вирішило розраховувати ліміт каси виходячи із середньоденної видачі готівки з каси. Чи включаються до нього у такому разі кошти, отримані в банку й видані на заробітну плату?

На жаль, у новому Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148алі — Положення № 148), яке прийшло на зміну Положенню № 637 (затвердженому постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637), ви не знайдете чіткого порядку розрахунку ліміту каси.

Є лише вимога до підприємств, що проводять готівкові розрахунки, розробити й затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси на підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи кожного підприємства (п. 50 Положення № 148).

До таких особливостей відносять, наприклад, строки здавання готівкової виручки для її зарахування на рахунок у банку, внутрішній трудовий розпорядок, графіки змінності тощо.

При цьому Положення № 148 пропонує використовувати два способи розрахунку ліміту:

• на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси;

• на підставі розрахунку середньоденної видачі з каси.

На цьому все. Ані обмежень за видами надходжень/виплат, ані застережень щодо того, який період для розрахунку ліміту вибрати.

Інша річ — попереднє «касове» Положення № 637. У п. 5.4 цього документа було застереження, що підприємства, які встановлювали ліміт каси виходячи із середньоденної видачі готівки, при розрахунку ліміту:

• не повинні були враховувати виплати, пов’язані з оплатою праці, стипендії, пенсії, дивіденди;

• могли брати дані за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти.

Те, що виплати, які належать до фонду оплати праці, виключалися з розрахунку ліміту каси, було пов’язане з тим, що готівку, одержану в банку для таких виплат, підприємства мали право зберігати у своїй касі понад установлений ліміт каси протягом 3 робочих днів, уключаючи день одержання готівки у банку (п. 2.10 Положення № 637).

Інакше кажучи, для «зарплатних» виплат було встановлено свій (особливий) понадлімітний порядок зберігання готівки в касі. Тому її не враховували ні при підрахунку залишків готівки на кінець дня, ні в розрахунку ліміту каси.

Зверніть увагу: норма, що встановлює понадлімітний порядок зберігання в касі виплат, пов’язаних з оплатою праці, майже в незмінному вигляді перекочувала до п. 18 Положення № 148 (наразі для такої готівки «непідлімітний» строк у загальному випадку збільшено до 5 робочих днів).

Тому було б цілком логічним і надалі такі суми не враховувати в розрахунку середньоденної видачі при визначенні ліміту каси.

Водночас можна дійти й протилежного висновку, оскільки:

Положення № 148 не містить жодних застережень щодо сум надходжень/видачі готівки, яка бере участь у розрахунку ліміту каси;

• у Положенні № 148 немає встановленої форми Розрахунку ліміту залишку готівки в касі (у Положенні № 637 для цих цілей був додаток 8), в якому ці суми виключаються з розрахунку. Зараз підприємства такий документ розробляють самостійно.

А коли так, то виходить, що при розрахунку ліміту підприємство має право враховувати будь-які види надходжень/видачі готівки (навіть ті, які не враховувалися згідно з Положенням № 637). Тобто, розраховуючи ліміт за середньоденною видачею, врахувати в ньому виплати, пов’язані з оплатою праці, пенсії, стипендії, дивіденди.

З огляду на таку неоднозначну ситуацію, доходимо висновку: підприємство має право самостійно вирішити, які виплати враховувати у розрахунку його ліміту каси. Головне, щоб таке рішення підприємство зафіксувало документально — у Порядку розрахунку ліміту готівки в касі. Але не забувайте: після закінчення «непідлімітного» строку залишок невиплачених «зарплатних» сум у фактичний ліміт каси вже зараховується на загальних підставах…