12.02.2018
У питанні складання і реєстрації ПН ніби вже давно все зрозуміло.
На дату виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) постачальник — платник ПДВ зобов’язаний скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ строк (п. 201.1 ПКУ).
При цьому датою виникнення ПЗ за постачанням товарів/послуг вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається перша з подій (п. 187.1 ПКУ):
а) або дата зарахування коштів від покупця на поточний рахунок постачальника;
б) або дата відвантаження товарів.
Зверніть увагу! Формально, для продавця датою виникнення ПЗ буде момент, коли товар «поїхав» із його складу. А ось для покупця датою виникнення права на податковий кредит (ПК) є дата отримання товару (п. 198.2 ПКУ).
Але що робити в ситуації, якщо товар до покупця не «доїхав» або покупець відмовився приймати такий товар (як у цій ситуації)?
Якщо покупець не отримав товар, то немає підстав говорити про господарську операцію, на основі якої «недопостачальник» може виписати ПН. Відповідно, покупцеві, який так і не став ним, не потрібна така «фіктивна» ПН.
Виходячи з цього, щоб не створювати собі зайвих проблем, ми б порадили постачальникові не реєструвати ПН в ЄРПН, доки він не упевниться в тому, що операція постачання відбулася*. Навіть якщо факт відвантаження якимось чином «спливе» при перевірці, від донарахувань ПДВ можна легко відбитися, апелюючи до того, що постачання товарів у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ не було (право на розпорядження товаром до покупця не передавалося).
* Винятком буде ситуація, коли товар покупцеві доставляє транспортна організація. У такому разі право власності переходить покупцеві в момент передачі товару перевізникові (ч. 1 ст. 334 ЦКУ).
Якщо ж постачальник, зрадівши факту відвантаження товару, поспішив зареєструвати ПН на цю операцію в ЄРПН, а потім виявилось, що постачання не відбулося, теж не варто засмучуватися. Таку ПН слід розглядати як складену з помилкою — у ній зазначені дані покупця, який насправді не є таким.
Нагадаємо, що загальні норми ст. 192 ПКУ однаково діють як для реальних ПН, так і в тому випадку, коли в ПН припустилася помилки (чи як у нашому випадку — ПН складена помилково).
Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перегляд цін, що йде за постачанням, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг або суми передоплати, суми ПЗ постачальника і податкового кредиту (ПК) одержувача підлягають коригуванню на підставі РК (п. 192.1 ПКУ).
РК до ПН, складеною на одержувача — платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН:
• постачальником товарів/послуг, якщо такий РК є «збільшуючим» або «нульовим»;
• покупцем товарів/послуг, якщо РК — «зменшуючий».
Якщо в результаті перерахунку відбувається зменшення суми, то (п. п. 192.1.1 ПКУ):
а) постачальник зменшує суму ПЗ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений перерахунок;
б) одержувач зменшує суму ПК за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив ПК у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Водночас постачальник товарів/послуг має право зменшити суму ПЗ за таким РК тільки після його реєстрації в ЄРПН одержувачем.
Тобто «недопостачальник» повинен направити РК покупцеві, що відмовився отримувати товар, та умовити його зареєструвати цей РК. У цьому йому допоможуть податківці, адже за несвоєчасну реєстрацію «зменшуючих» РК вони штрафують покупців. Навіть тих, на кого ПН була виписана помилково (див. консультацію «Помилка в ІПН покупця: підказки для незаслужено постраждалого» // «БТ», 2016, № 32).