Чи існує строк давності для «трудових» штрафів: позиція Мінсоцполітики

З 01.01.15 р. ст. 265 КЗпП викладена у новій редакції. Саме цими змінами і запроваджена відповідальність роботодавця у вигляді фінансових санкцій (штрафу у значних розмірах!) за порушення трудового законодавства. Розміри штрафів* за порушення законодавства про працю наведено у ч. 2 ст. 265 КЗпП.

* Детальну інформацію про розміри штрафів за порушення трудового законодавства для 2018 року ви знайдете у статті «Штрафи за порушення трудового законодавства: розміри для 2018 року» цього номера.

При цьому у ч. 3 ст. 265 КЗпП вказано: штрафи, накладення яких передбачено ч. 2 ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 ГКУ.

Виходить, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені ст. 250 ГКУ (1 рік з дня порушення правил здійснення госпдіяльності), не застосовують до «трудових» штрафів.

Більш того, ст. 265 КЗпП взагалі не містить положень стосовно визначення строків давності для застосування «трудових» штрафів, наведених у ній.

Через таку прогалину у визначенні строків давності для застосування фінансових санкцій за ст. 265 КЗпП у нас виникло запитання, яке ми адресували Мінсоцполітики: «чи передбачені строки давності для застосування фінансових санкцій (штрафів) до роботодавця за порушення трудового законодавства, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП, які були вчинені починаючи з 01.01.15 р. або були вчинені раніше, але є триваючими?».

Лист, що коментується, як раз і є відповіддю на цей запит. У ньому Мінсоцполітики також констатує, що ст. 265 КЗпП не визначено строків давності для застосування фінансових санкцій.

Разом із тим Мінсоцполітики додає, що у випадку визначення строків давності для застосування «трудових» штрафів необхідно застосовувати загальні строки давності. А загальними строками давності, на думку Міністерства, є ті, що прописані у ст. 114 ПКУ.

Відповідно до цієї статті граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань (1095 днів або 3 роки).

По-перше, ПКУ визначає відповідальність за порушення саме податкового законодавства (п. 1.1 ПКУ). У нашому ж випадку йдеться про порушення трудового законодавства.

По-друге, головним контролюючим органом у сфері трудових відносин залишається Держпраці і головне слово — за ним.

За усними роз’ясненнями фахівців цього органу, законодавством не передбачені граничні строки для накладання фінансових санкцій на роботодавця за порушення трудового законодавства.

Тому ми направили запит до Держпраці з проханням роз’яснити, чи існують строки давності для застосування фінансових санкцій за порушення трудового законодавства та чи можна у такому випадку застосовувати строки давності, визначені у ст. 114 ПКУ.

Чекаємо на відповідь Держпраці!