22.01.2018
Довгий час податківці стверджували: платник ПДВ може заявити ПДВ до бюджетного відшкодування (БВ) лише протягом 1095 календарних днів з моменту виникнення права на його отримання.
Спростовувати цю позицію доводилося в суді. Суди, як правило, у цьому питанні ставали на бік потерпілої сторони (див. визначення ВАСУ від 08.08.16 р. № До/800/31413/14).
А пізніше до них прислухалися і самі фіскали. У листі*, що коментується, вони дійшли висновку: платник ПДВ має право заявити до БВ залишок від’ємного значення ПДВ (ВЗ) до повного його погашення, незалежно від закінчення строків позовної давності (1095 днів). Звичайно, при цьому:
* А також у листах ДФСУ від 13.07.17 р. № 1162/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 19.10.17 р. № 2304/6/99-95-42-03-15/ІПК // «БТ», 2017, № 43-44.
• загальний строк позовної давності тривалістю 3 роки ніхто не відміняв (ст. 257 ЦКУ);
• а п. 102.5 ПКУ усе так само обмежує строки подання заяви про повернення грошей з бюджету 1095 днями.
Проте фіскали відзначають, що зазначені строки не стосуються порядку відшкодування ПДВ, встановленого ст. 200 ПКУ. Тому наслідувати їх, заявляючи ВЗ до БВ, не треба.
Тільки не забувайте — заявити до БВ можна лише суми ПДВ, які були сплачені постачальникам товарів/послуг.
Якщо цю умову не виконати (придбання, за рахунок яких утворилося ВЗ, не будуть сплачені до закінчення строку позовної давності, або ж товари будуть сплачені, але не отримані до зазначеного строку), податківці засумніваються в праві покупця на податковий кредит за операцією (лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 22.08.17 р. № 1707/ІПК/04-36-12-32-20 // «БТ», 2017, № 37). Адже придбання (виготовлення) товару або надання послуги так і не відбулося.