Високодохідні аграрії — платники ПНП мали звітувати у 2017 році щокварталу — сюрприз від ДФСУ

У листі, що коментується, податківці несподівано заявили, що аграрії, які є платниками податку на прибуток (ПНП), починаючи з 2017 року мали визначати звітний період для подання декларації з ПНП за загальними правилами:

1) «малодохідники» (з доходом менше 20 млн грн.) — лише за рік;

2) «високодохідники» — щокварталу.

Аргументують свою позицію контролери тим, що з початку 2017 року п.п. «б» п. 137.5 ПКУ, яким надано право всім виробникам сільгосппродукції звітувати лише за рік, скористатися не можна.

Річ у тому, що згідно з абз. першим п.п. 137.4.1 ПКУ обрати специфічний річний звітний період з ПНП (з 1 липня минулого року по 30 червня поточного року) могли тільки виробники сільгосппродукції, визначеної ст. 209 ПКУ. Водночас з 01.01.17 р. ст. 209 ПКУ втратила чинність.

Тому податківці, опираючи на це, резюмують: з 01.01.17 р. у ПКУ не визначено, яка продукція вважається сільськогосподарською для цілей оподаткування ПНП. Отже, не можна визначити виробників сільгосппродукції, які мають право звітувати лише раз на рік.

З таким підходом контролерів ми не можемо погодитись.

По-перше, у п.п. 137.4.1 ПКУ, в якому згадується скасована ст. 209 ПКУ, йдеться про встановлення специфічного сільськогосподарського звітного року, який починається з 1 липня. А тому втрата чинності ст. 209 ПКУ позбавила аграріїв лише можливості звітувати за такий специфічний річний період.

По-друге, п.п. 137.4 ПКУ, яким запроваджено квартальні звітні періоди (квартал, півріччя, три квартали, рік), поширюється на всі випадки, крім випадків, передбачених у п. 137.5 ПКУ. А в п.п. «б» п. 137.5 ПКУ прямо вказано, що виробники сільськогосподарської продукції мають звітувати лише за рік.

Той факт, що втратила чинність ст. 209 ПКУ, не означає, що разом з нею зникли всі виробники сільгосппродукції.

У п. 5.3 ПКУ прямо передбачено: інші строки, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Навіть якщо контролери вирішили, що термін «виробник сільгосппродукції» кардинально відрізняється від терміна «сільськогосподарський товаровиробник» із п.п. 14.1.235 ПКУ, то його можна пошукати в інших законах.

Наприклад, у ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» від 23.09.08 р. № 575-VI є таке визначення: виробники сільськогосподарської продукції — юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи — підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Крім того, визначення терміна «сільськогосподарська продукція» можна відшукати в п.п. 14.1.234 ПКУ. І хоча воно стосується обрання єдиного податку групи 4, та все ж, на наш погляд, дає можливість визначити, хто ж є виробником такої продукції серед платників ПНП. Подібне визнання також є в п. 2.15 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.04 р. № 1877-IV.

Найгірше те, що фіскальні роз’яснення податківців з’явились тільки на початку 2018 року. Виходить, що «високодохідні» аграрії, на їх думку, вже потрапили під штраф за несвоєчасну подачу квартальних декларацій з ПНП у 2017 році.