30.07.2018
Кількість знаків у ціні. У листі, що коментується, фіскали заявили: вартісні показники податкової накладної (ПН) повинні містити не більше двох знаків після коми (окрім ціни (гр. 7) — коли в окремих випадках вона затверджена рішеннями уряду).
Ну ось! Фіскали знову завели свою стару пісню про те, що ціна (гр. 7 ПН) не може містити в собі більше двох знаків після коми. І знову вони підштовхують платників виходити на правильну «базу» (гр. 10 ПН) через кількість/обсяг (гр. 6 ПН).
Але ж життя не стоїть на місці! Нагадаємо, що вже минулого року в листі ДФСУ від 30.10.17 р. № 2442/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці чітко підтверджували право на включення в податковий кредит (ПК) ПДВ за ПН, що містить в ціні більше двох знаків після коми (див. консультацію «Податкова накладна з ціною в десятих копійки — не перешкода для податкового кредиту» // «БТ», 2017, № 46). Тому в сучасних реаліях — після своїх ліберальних листів і на фоні дії абзацу третього п. 201.10 ПКУ (про «безапеляційне» право на ПК, якщо ПН «пройшла» реєстрацію в ЄРПН), такі ретроспективні консультації виглядають досить дивно. Крім того, вони, по суті, спонукають платників викривляти щодо «первинки» документи — ПН/РК — шляхом вписування в них «півтора землекопи», «1,0003 тепловоза» або тому подібної нісенітниці.
Звертаємо увагу! За день раніше фіскали в листі ДФСУ від 04.07.18 р. № 2966/6/99-95-42-03-15/ІПК знову чітко відповіли, що зареєстрована ПН, в якій зазначена ціна постачання одиниці товару/послуги, що містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування ПК (за умови відповідності ПН іншим вимогам ПКУ). Отже, там у них права рука не знає, що «виводить» ліва.
Загалом прискіпливим покупцям не варто «силувати» своїх постачальників, аби ті домальовували міфічні знаки після коми в гр. 6 ПН. Тобто у світлі таких ДФС-різнотлумачень і за дії третього абзацу п. 201.10 ПКУ краще питання «підгонки» бази оподаткування (гр. 10) вирішувати через ціну (гр. 7).
Коди товарів/послуг у ПН. Фіскали також нагадали, що у ПН зазначаються в окремих графах (3.1 і 3.3) такі обов’язкові реквізити, як код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг — код послуги відповідно до ДКПП.
А чи можуть бути винятки із правила: «є в ПН код (товару/послуги) — є ПК»?
Виявляється, винятки трапляються! Наприклад, у постанові Верховного Суду від 20.06.18 р. у справі № 819/1383/17 судді визнали право платника на ПК за ПН, в яких не були зазначені коди УКТ ЗЕД! Логіка суддів, за допомогою якої вони дійшли такого нефіскального рішення, заслуговує на увагу.
Ви пам’ятаєте, що помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (окрім коду товару згідно з УКТ ЗЕД!), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, які поставляються), період, сторони і суму ПЗ, не можуть бути причиною неприйняття ПН в електронному вигляді (абзац одинадцятий п. 201.10 ПКУ). Тобто відсутність коду УКТ ЗЕД (чи помилки в коді) повинні були призвести до відмови в реєстрації ПН, але їх зареєстрували*.
* Справа була на початку 2017 року, а зараз Система електронного адміністрування ПДВ навряд чи допустить ПН без кодів до реєстрації.
Тому суд зробив висновок, що через неналежне виконання фіскалами своїх обов’язків з перевірки реквізитів ПН (прямо покладених на них тим же п. 201.10 ПКУ) і у зв’язку з реєстрацією ПН в ЄРПН донарахування ПЗ і штрафних санкцій є незаконним.
Утім, краще з цим реквізитом не жартувати.
Але водночас за сукупністю норм абзаців третього і одинадцятого п. 201.10 ПКУ можна намагатися відстоювати ПК за ПН, у яких код послуг зазначений з помилками (адже в абзаці одинадцятому в дужках згадано тільки код УКТ ЗЕД). Щоправда, малоймовірно, що судді підтримають такий формальний підхід…