12.11.2018
Вочевидь, запитання викликане тим, що в абзаці шостому п. 7 постанови КМУ «Про спрощення порядку надання населенню субсидій…» від 21.10.95 р. № 848 встановлена умова — сплата єдиного соціального внеску (ЄСВ) в розмірі, не менше мінімального, протягом двох місяців поспіль.
Якщо за претендента на отримання субсидії ЄСВ не сплачує роботодавець, то згідно з ч. 1 ст. 10 Закону про ЄСВ він має право добровільно сплатити ЄСВ на підставі двох різних договорів.
Один — про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (за формою додатка 4 до Інструкції…, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.15 р. № 449, далі — Інструкція) — для членів особистого селянського господарства, що не підлягають соцстрахуванню. Такий договір укладається на строк не менше року, ЄСВ вноситься щомісячно (п.п. 2 п. 3 розд. V Інструкції), і головне — він не може бути розірваний за ініціативою платника раніше річного строку дії (п. 1 ч. 8 ст. 10 Закону про ЄСВ).
Інший — про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (за формою додатка 5 до Інструкції) — для фізичних осіб, які не працюють офіційно та не сплачують ЄСВ. Такий договір діє 10 днів і передбачає одноразову сплату (по суті, доплату) ЄСВ з метою включення минулих періодів до страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Так-от, хоча податківці й не говорять це прямо, все ж зрозуміло, що одноразова сплата ЄСВ (у другому випадку) — це ніяк не «протягом двох місяців поспіль».
Увага: укладати договір на 2 місяці податківці відмовляться (абз. шостий ч. 7 ст. 10 Закону про ЄСВ), а якщо просто перестати платити — за умови подання спеціального Звіту сплачені суми, звісно, зарахують до стажу за фактом (п.п. 3 п. 3 розд. V Інструкції).
Але для отримання субсидії цей фокус не пройде…