19.11.2018
Спочатку ще раз зазначимо, що в листопаді ПН і РК ми реєструємо ще за старою формою. Наказ № 763 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Опублікований він був 06.11.18 р.
Отже, увага: нова форма ПН і РК запрацює з 1 грудня 2018 року.
З цієї дати всі ПН/РК, незалежно від дати їх складання, необхідно буде реєструвати за новою формою. Тепер перейдемо до детального розбору нововведень.
Мабуть, одне з неприємних нововведень — це новий реквізит податкової накладної «податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта». У заголовній частині ПН/РК у полях, відведених як для продавця, так і для покупця, тепер, крім ІПН платника ПДВ, потрібно зазначати ще й податковий номер платника податків.
Що це за номер? У виносці до самої форми ПН зазначено, що це податковий номер платника податку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588 (далі — Порядок № 1588), тобто це:
• для юридичних осіб — 8-значний код ЄДРПОУ;
• для фізичних осіб-підприємців (ФОП) — 10-значний ідентифікаційний код.
Якщо фізособа за своїми релігійними переконаннями відмовилася від податкового номера, про що є відмітка в паспорті, то замість податкового номера в цьому полі проставляється серія (за наявності — її немає в ID-картці) і номер паспорта.
Свій податковий номер продавець (у полі для зазначення даних продавця) зазначає завжди.
А ось податковий номер покупця заповнюється у випадку (п. 4 Порядку № 1307):
1) якщо постачання товарів/послуг здійснюється платнику ПДВ (тобто покупець є платником ПДВ) і
2) якщо ПН складаються згідно з п. 10 Порядку № 1307 (зокрема, це «специфічні» ПН — постачання дипломатичним місіям тощо).
Відповідно, у випадку якщо ПН не підлягає видачі покупцеві, це поле не заповнюється.
Приклад. Продавець ТОВ «Ромашка» (ІПН — 200306320394, код ЄДРПОУ — 20030635) складає ПН на неплатника — ТОВ «Жовтець» (код ЄДРПОУ — 33459312).
У цьому разі «заголовна» частина податкової накладної заповнюється так:
1. У полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини (зазначається відповідний тип причини)» ставиться відмітка «Х» і тип причини «02».
2. У полі «Постачальник (продавець)» зазначаємо:
• найменування — «Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромашка»;
• ІПН — «200306320394»;
• податковий номер — «20030635» (нулі в зайвих клітинках не ставимо).
3. У полі «Отримувач (покупець) зазначаємо:
• найменування — «Неплатник»;
• ІПН — «100000000000» (як і раніше, ставимо «умовний» ІПН);
• податковий номер — не заповнюємо.
Аналогічно заповнюється заголовна частина «щоденної» ПН (за винятком того, що така ПН складається з типом причини «11»).
Якщо постачання здійснюється філії, яка фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору, то в полі «податковий номер платника податку…», призначеному для зазначення даних покупця, проставляємо податковий номер головного підприємства.
Варто звернути увагу! У п. 201.1 ПКУ йдеться, що обов’язковим реквізитом ПН є «податковий номер платника податкУ (продавця та покупця)». Спеціально робимо акцент на закінченні — номер платника податку, а не податків. Тобто тут ідеться якраз про ІПН — індивідуальний податковий номер платника податкУ на додану вартість. А в Порядку № 1588, на який іде відсилання у формі ПН, ідеться про податковий номер платника податків (усіх податків, а не тільки ПДВ). Тому вважаємо, що саме ІПН, як і раніше, — обов’язковий реквізит ПН. Хоча в самій формі «по-хитрому» чомусь цей новий реквізит сформульований як «податковий номер платника податкУ».
Тепер у ПН і РК за кожною номенклатурною позицією потрібно буде зазначати суму ПДВ (тобто ПН буде містити не лише загальну суму ПДВ, але і суму ПДВ за кожною позицією). Значення в цій графі, як зазначено в п. 16 Порядку № 1307, може містити до 6 (включно) знаків після коми. Навіщо внесене це застереження про 6 знаків після коми, зрозуміло. Адже, якщо в ПН зазначено декілька товарних позицій, за кожною з яких ми за загальними правилами «округлимо» ПДВ, то загальна сума ПДВ у податковій накладній просто не зійдеться завдяки округленням.
При цьому зазначати всі 6 знаків після коми зовсім не обов’язково — зазначаємо їх стільки, скільки необхідно для того, щоб вийти на правильну загальну сума ПДВ (але не більше 6 знаків після коми).
А до розділу А, судячи з усього, сума ПДВ переноситиметься з урахуванням округлень копійок до двох знаків.
Графа 2 ПН (гр. 3 РК) тепер називається «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця». Така «косметична» правка пов’язана з тим, що в цій графі не завжди дослівно пишуть товарну номенклатуру, а іноді зазначають й інші дані, наприклад дати/номери «вхідних» ПН (у ПН, складених за пп. 198.5 та 199.1 ПКУ).
Тут нововведення таке — у самій «шапці» зведеної накладної в полі «Зведена податкова накладна» тепер ставитимемо не відмітку «Х», а проставлятимемо код ознаки:
«1» — якщо складаємо зведену ПН на «компенсуючі» податкові зобов’язання (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ;
«2» — якщо складаємо зведену ПН на «компенсуючі» ПЗ за п. 199.1 ПКУ (у «компенсуючих» ПН реквізит «Податковий номер покупця» не заповнюється);
«3» — якщо складаємо зведену ПН «на перевищення мінбази над фактичною ціною» згідно з п. 15 Порядку № 1307»;
«4» — якщо складаємо зведені ПН на ритмічні постачання (у «ритмічній» ПН на неплатника ПДВ реквізит «Податковий номер покупця» не заповнюється).
В усьому іншому порядок заповнення зведених і зведених «компенсуючих» ПН залишився колишнім. Давайте, для прикладу, поглянемо, як заповнюватиметься «шапка» ПН, якщо ми складаємо зведену «компенсуючу» ПН за п. 198.5 ПКУ — товари/послуги/необоротні активи, що призначені для використання або починають використовуватися в операціях, які звільнені від оподаткування ПДВ.
У цьому випадку в реквізитах:
• «Зведена податкова накладна» ставимо «1»;
• «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» ставимо «Х» і зазначаємо тип причини «9» (як і раніше);
• «Постачальник — продавець» зазначаємо свою назву, свій ІПН і свій податковий номер платника податків;
• «Отримувач» (покупець)» зазначаємо свою назву, умовний ІПН — «600000000000», податковий номер покупця не заповнюємо.
В усьому іншому порядок заповнення податковою накладною залишився колишнім.
А тут зміни «цікавіші».
У розділі Б форми РК додано нові графи:
1) замість колишньої гр. 1 тепер дві графи:
• 1.1 (для нумерації рядків у самому РК);
• 1.2 (для відображення номерів рядків із коригованої ПН або додавання нових рядків до ПН);
2) гр. 2 «Причина коригування» теж поділена на дві графи:
• 2.1 «код причини».
Зверніть увагу: тепер причину коригування ми зазначатимемо не словами, а кодом.
Тільки перелік цих кодів у Порядку № 1307 не визначений. Вони будуть оприлюднюватися на сайті ДФСУ. На сьогодні їх поки що немає. Тому які причини коригування будуть передбачені і чи буде серед них така причина коригування, як «Виправлення помилки», поки що незрозуміло;
• 2.2 «№ з/п групи коригування». Новий реквізит. Судячи з усього, групою коригування вважаються рядки на «-» і на «+» у межах однієї коригованої позиції ПН.
Так, у новому п. 23 Порядку № 1307 сказано, що «рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному зі знаком «-», та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування». При цьому кількість груп коригування в РК може бути необмеженою. Кожній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер. Тобто якщо ми коригуємо відразу дві позиції ПН (і товар «А», і товар «Б»), то рядки РК (на «-» і на «+») за товаром «А» матимуть свою нумерацію в гр. 2.1 («1»), а за товаром «Б» — свою («2»)
А чи може в одному РК зазначатися відразу декілька причин коригування, поки що незрозуміло.
Безпосередньо в Порядку № 1307 (п. 22) закріплені ті роз’яснення, які фіскали вже надавали раніше.
Помилки в заголовній частині ПН виправляємо так: постачальник на дату виявлення помилки складає РК, у якому всі правильно заповнені реквізити ПН повторюються, а реквізит, у якому допущена помилка, заповнюється без помилок. При цьому таблична частина такого РК (ні розділ А, ні розділ Б, у тому числі й причина коригування) не заповнюється.
Інакше кажучи, виправляють помилку «порожнім» нульовим РК з правильно переписаною заголовною частиною.
Тепер безпосередньо в Порядку № 1307 прописаний алгоритм заповнення табличної частини РК:
• одним рядком зі знаком «-» повністю «обнуляємо» показники рядка, що підлягає коригуванню. При цьому не зовсім зрозуміло, що мається на увазі, коли говориться, що показники рядка, який коригується, зазначаються «зі знаком «-» окремо в кожній графі». Які саме графи?
• додаємо новий(і) рядок із виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, який не зазначався в податковій накладній.
Новий рядок(ки) додаються за потреби.
Наприклад, якщо йдеться про 100 % повернення товарів або авансових платежів — то нові рядки до РК не додаються, а наводиться тільки рядок на «-».
Нарешті прописали механізм виправлення («анулювання») «зайвих» помилкових ПН.
Але! Механізм виправлення передбачений тільки для випадку, коли вже фактично в ЄРПН на одну операцію зареєстровано дві і більше ПН (у тому числі й той випадок, коли ще 2 січня 2018 року були автоматом зареєстровані заблоковані ПН — тобто могло виявитися, що платник уже зареєстрував ПН + йому автоматом зареєстрували «зайву» заблоковану ПН).
Якщо в ЄРПН на одну операцію зареєстровано дві і більше ПН, то постачальник до кожної такої «зайвої» ПН складає РК зі спеціальним типом причини «20» (проставляється в «шапці» РК у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини».
При цьому відмітка «Х» не ставиться (п. 24 Порядку № 1307).
Тип причини у РК на анулювання «зайвої» ПН
У шапці такого РК у полі «До податкової накладної від…» зазначається дата і номер зайво зареєстрованої (помилкової) ПН.
А далі порядок заповнення РК залежить від того, складали ми раніше до такої зайво складеної ПН «обнуляючий» РК чи ні:
1) якщо РК ще не складали, то тоді «табличну частину РК» заповнюємо як «звичайний» «зменшуючий» РК (в якому рядком зі знаком «-» повністю обнуляємо показники). Оскільки РК зменшуючий — реєструє його покупець. А далі! У нижній частині цього РК (в окремому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної») зазначають реквізити правильної ПН. Друге інформаційне поле з даними про реквізити РК не заповнюється, оскільки до нашої помилкової ПН він (РК) раніше не складався;
2) якщо «обнуляючий» РК до «зайвої» ПН уже складали, тоді «табличну частину РК залишаємо порожньою (оскільки, по суті, попереднім РК ми «обнулили» дані ПН) — у п. 24 «оновленого» Порядку сказано: «графи з 1 по 15 розділу Б такого розрахунку коригування і рядка А не заповнюються». Оскільки такий РК — «нульовий», реєструє його сам продавець.
У такому РК потрібно заповнити два інформаційні поля:
• реквізити правильною ПН;
• реквізити РК, яким ви раніше вже «обнуляли» помилкову ПН.
Може виникнути запитання: навіщо до ПН, яку ми вже раніше «обнулили», складати ще один РК з типом причини «20»? Це потрібно зробити для того, щоб позбутися ∑Перевищ. Адже, якщо, наприклад, помилкова ПН була зареєстрована, скажімо, у вересні, а анулюючий РК до неї — у жовтні, то, оскільки помилкові ПН і РК не відображаються в декларації, після реєстрації РК у жовтні в платника могло з’явитися ∑Перевищ за жовтень (оскільки сума ПДВ за даними декларації за жовтень перевищила суму ПДВ за жовтень за даними ЄРПН). Після реєстрації РК з типом причини «20» ЕПеревищ повинна зникнути.
Зверніть увагу: вищеописаний механізм виправлення «зайвої» ПН (шляхом складання до неї РК з типом причини «20») діє у разі, коли в ЄРПН уже зареєстровано на одну й ту ж операцію дві і більше ПН.
А якщо зареєстрована тільки одна — «зайва» ПН? Ця ситуація в Порядку № 1307 прямо не прописана. Але, повторимо: РК з типом причини «20» складається тільки для випадку, коли в ЄРПН уже зареєстрована і правильна, і помилкова ПН. Адже в такому РК потрібно зазначити реквізити правильної ПН. Без цього РК не пройде реєстрацію. Тому якщо зареєстрована тільки «зайва» ПН у ЄРПН, то:
1) можна спробувати спочатку скласти до неї, як і раніше, звичайний «анулюючий» РК, як на повернення товарів/авансів. Реєструє його продавець. Потім зареєструвати правильну ПН. А потім, щоб уникнути ∑Перевищ, зареєструвати ще й «порожній» РК з типом причини «20», у якому вже зазначити реквізити і правильної ПН, і попереднього «анулюючого» РК;
2) або спочатку реєструвати правильну ПН і тільки потім складати РК на анулювання помилкової ПН з типом причини «20» (але це зажадає відвернення регліміту).
Частина змін набере чинності з 01.01.20 р. Але, які зміни конкретно хотіли відсунути нормотворці, до кінця не зрозуміло. Так, зміни, що набирають чинності з 01.01.20 р., стосуються складання ПН на неплатників і підсумкових ПН. І як ми розуміємо, річ тут у тому, що прямо в Порядку № 1307 закріплюється, що підсумкові ПН повинні будуть складатися в загальному порядку — за правилами, встановленими Порядком № 1307.
Інакше кажучи, у таких ПН потрібно буде заповнювати всі графи (а не просто зазначати «Товари в асортименті»). Але цей момент ще потребує прояснення.