18.02.2019
Одна з найбільш поширених ситуацій — це коли платник ПДВ у ці «граничні» дати надає ПН/РК для реєстрації до Єдиного реєстра податкових накладних (ЄРПН), а звідти — повна тиша. Тобто квитанції не надходять, Витяги з ЄРПН не видаються, в електронному кабінеті інформації немає. Особливо неприємно це — близько 15 числа кожного місяця, коли наближається ще й граничний строк подання ПДВшної декларації та розрахунків з бюджетом. Покупцеві так само несолодко, до податкового кредиту суми з ПН не включиш. У січні неприємності із сервером ДФСУ взагалі досягли небачених досі масштабів — головні фіскали навіть непрямо це визнали1. Утім, жодних «штрафних» послаблень у зв’язку з цим не обіцяли.
1 http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/ 364075.html
Дуже часто в таких випадках2 після граничного терміну до платника доходять квитанції про неприйняття ПН/РК до реєстрації в ЄРПН з формальними причинами. Причому іноді датовані заднім числом. Унаслідок чого платникові доводиться подавати такі ПН/РК знову, але при цьому граничний термін для їх реєстрації уже буде пропущено.
2 Причому платники кажуть: що більша сума ПДВ у ПН/РК, то частіше вони потрапляють під такий «серверний удар» фіскалів.
У результаті таких нехитрих маніпуляцій із сервером ДФСУ бюджет лишається у виграші. Адже за цими «простроченими» ПН/РК покупець уже не зможе у звітному періоді, в якому вони складені, заявити податковий кредит (ПК)3, але постачальник задекларувати податкові зобов’язання (ПЗ) все одно зобов’язаний, та й при цьому він ще напевно отримає податкове повідомлення-рішення (ППР) зі штрафом за несвоєчасну реєстрацію такої ПН/РК.
3 А постачальник — зменшити ПЗ, якщо йдеться про «зменшуючий» РК.
Трапляються й інші ситуації: квитанції не надходять зовсім або ж ПН/РК реєструються вже із запізненням (попри те, що вони були надіслані вчасно).
Ну, по-перше, намагайтеся не відкладати реєстрацію ПН/РК на останні дні строку — щоб у разі отримання формальних відмов у реєстрації ще залишався час, щоб устигнути «виправитися» та зареєструвати ПН/РК до закінчення граничного строку.
По-друге, боротися тут із фіскалами, мабуть, можна тільки в судовому порядку. І формувати алгоритм своєї поведінки платникові необхідно залежно від конкретної ситуації.
Але перш ніж перейти до конкретних ситуацій, нагадаємо про таку норму п. 201.10 ПКУ:
«Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Зауважимо, у цьому ж пункті зазначено, що датою та часом надання ПН/РК в електронному вигляді до ДФСУ, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Однак на практиці спочатку надходить «повідомлення про отримання звітності», а потім уже квитанція. І ці формальні протиріччя можуть зіграти на користь платнику, оскільки саме квитанція надходить пізніше…
При цьому зверніть увагу: норми п. 201.10 ПКУ виписані далеко не на користь платника податків. Оскільки ці положення прив’язують час надання ПН/РК до дати, зафіксованої у квитанції програмним забезпеченням (ПрЗ) самих же фіскалів. Тобто формально, виходячи з ПКУ, самої тільки інформації з ПрЗ платника податків недостатньо для доведення факту надання ПН/РК на реєстрацію. Але судова практика більш поблажлива до госпсуб’єктів.
Якщо ж фіскали не надсилають протягом операційного дня жодної квитанції, то ПН/РК автоматично має вважатися зареєстрованою. Відповідно, податківці вже не мають права:
• відмовити в реєстрації такої ПН/РК;
• блокувати реєстрацію ПН/РК;
• застосувати санкції за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію такої ПН/РК (звісно, за умови, що дата подання ще вписувалася в граничний строк).
При цьому одержувач повинен відразу (тобто за місяць виписки ПН/РК) отримати право на ПК за такою «автоматично» зареєстрованою ПН/РК (а продавець — право зменшити ПЗ, якщо йдеться про «зменшуючий» РК).
На практиці ж платники свої права, зазвичай, відстоюють у суді. До того ж реалізувати право на ПК покупцю без проведення фактичної реєстрації ПН/РК в ЄРПН дуже проблематично.
Якщо ви маєте намір піти таким шляхом і боротися з фіскалами, то вам у разі неотримання вчасно квитанції та відсутності інформації про (не) реєстрацію ПН/РК не слід подавати знову цю (ці) ПН/РК на реєстрацію до ЄРПН, а, дотримуючись норми з п. 201.10 ПКУ (наведеної вище), вважати ПН/РК повноцінно зареєстрованою в ЄРПН та готувати відповідні документи для суду.
Якщо ж ви все-таки не витримали й подали ті ж ПН/РК повторно, то фіскали можуть зареєструвати їх уже після граничного терміну. Відповідно, право на ПК у покупця виникне вже тільки в періоді реєстрації ПН/РК. І, дуже ймовірно, що тоді вам доведеться оскаржувати (чи не оскаржувати) отримане ППР на штраф за несвоєчасну реєстрацію такої ПН (РК). До речі, успішні випадки їх оскарження є (див., наприклад, постанову ВС від 26.06.18 р. у справі № 806/2219/164).
4 http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 74942155.
Але що конкретно необхідно зробити, для того щоб і штрафи не сплачувати, і ПН/РК вважати зареєстрованою? На підставі судової практики ми підготували для вас кілька алгоритмів поведінки.
Як же підготувати підґрунтя для доказової бази?
Перше й основне — довести, що ви надали на реєстрацію ПН/РК вчасно, але квитанція в цей же операційний день не надійшла.
Знов-таки, виходячи з існуючої судової практики, скриншота або роздруківки з програми електронного подання звітності (ПрЗ) достатньо для того, щоб підтвердити вашу правоту. Хоча скриншот — досить спірна річ з точки зору процесуального законодавства.
Але судова практика сприймає скриншот як допустимий доказ тих чи інших фактів, пов’язаних з ПН і РК (див. постанову ВС від 17.04.18 р. у справі № 820/6330/165).
5 http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 73596516.
Залежно від програми, яку ви використовуєте, спосіб фіксації буде різним.
Так, у «M.E.Doc» у списку виданих ПН потрібно:
1) вибрати ПН, час надання якої необхідно підтвердити;
2) відкрити цю ПН;
3) вибрати вкладку «протокол» або «властивості»6;
6 Вкладка «протокол» дозволяє вивести на друк інформацію щодо певного етапу опрацювання ПН (наприклад, дані з приводу відправлення ПН). За допомогою вкладки «властивості» на друк можна вивести дані про всі маніпуляції з ПН у хронологічному порядку.
4) вивести на друк інформацію в одному з форматів Microsoft Word.
Електронний кабінет у цій ситуації не найзручніший. Час надання ПН міститься в колонці «дата» у списку виданих ПН. Для того щоб потрапити до вкладки «Видані ПН», потрібно:
1) зайти до розділу «Реєстрація ПН/РК»;
2) вибрати період;
3) сформувати список ПН/РК.
На жаль, Електронний кабінет не дозволяє вивести на друк дані з колонки «Дата». Отже, єдиний вихід — зробити скриншот.
Тепер звернімо увагу на конкретні ситуації, які виникають з багатостраждальними ПН/РК.
ПН/РК надано в «граничний» день реєстрації, квитанція не надходить. Потім платник отримує квитанцію, що ПН/РК зареєстровані в ЄРПН більш пізньою датою (тобто з простроченням). Квитанцію датовано днем реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Як боротися?
1. Зафіксувати факт надання ПН/РК на реєстрацію за допомогою вашого ПрЗ (див. вище).
2. Подати письмовий інформаційний запит адміністратору ПрЗ7 з таким проханням:
7 Відповіді на такі запити ставали одним з доказів у суді (див. рішення окружного адмінсуду м. Києва від 24.12.2018 р. у справі № 826/8878/18).
«просимо підтвердити факт надання податкової накладної <…> від <…> до Державної фіскальної служби України (зазначити дату та час)».
Цей крок пропускаємо, якщо надсилали ПН/РК через Електронний кабінет.
3. Подаємо позов до суду. До позову долучаємо, зокрема: відповідь на запит; роздруківку (скриншот) з ПЗ; заяву про приєднання до договору з посиланням у позові на повідомлення про технічні неполадки в ЄРПН. Позовні вимоги пропонуємо формулювати так:
«1. Визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо нереєстрації податкової накладної № <…> від <…> у Єдиному реєстрі податкових накладних.
2. Визнати зареєстрованою податкову накладну № <…> від <…> у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надання на реєстрацію (зазначити дату)».
Застосували штраф за нереєстрацію ПН/РК? До вимог додаємо:
«визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № <…> від <…>».
До речі, такі ППР вдавалося скасовувати через суд (постанова ВС від 22.11.18 р. у справі № 813/815/188).
8 http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 78077279#.
Квитанція так і не надійшла.
Як боротися?
1. Подати до ДФСУ та обласним фіскалам запит про доступ до публічної інформації9, в якому запитати:
9 Про те, як надіслати такий запит, див. за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/.
«чи зареєстрована податкова накладна № <…> від <…> у Єдиному реєстрі податкових накладних (зазначити дату реєстрації)?».
2. Зробити скриншот / роздрукувати інформацію з ПЗ (див. вище).
3. Подати письмовий інформаційний запит адміністратору «M.E.Doc» (іншого ПрЗ, що використовується) з таким проханням:
«просимо підтвердити надання податкової накладної № <…> від <…> до Державної фіскальної служби України (зазначити дату та час)».
Цей крок пропускаємо, якщо надсилали ПН через Електронний кабінет.
4. З відповіддю фіскалів та адміністратора ПЗ, а також з роздруківкою (скриншотом) із ПрЗ йдемо до суду. Вимоги формулюємо так само, як і в ситуації № 1.
Основним аргументом виступить те, що податківці зобов’язані надіслати ту чи іншу квитанцію платнику податків. Про це свідчать положення п. 201.10 ПКУ, пп. 2, 8, 9 Порядку ведення ЄРПН10.
10 Затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.
При цьому зверніть увагу: факт неотримання квитанції в таких випадках платник податків не доводить, достатньо факту надання ПН/РК на реєстрацію (постанови ВС від 27.03.18 р. у справі № 825/2411/16 та від 17.04.18 р. у справі від № 820/6330/16, ср. ).
ПН/РК надали вчасно (наприклад, 15.01.19 р.). Квитанція про неприйняття ПН/РК з якоїсь причини надійшла вже поза межами строку реєстрації, але була датована заднім числом (тобто 15.01.19 р.).
Найскладніший і найпоширеніший, на жаль, випадок. Адже проблема в тому, що застосування п. 201.10 ПКУ прив’язується до моменту надіслання податківцями квитанції, а не до моменту фактичного її отримання платником податків.
Реалізувати таку схему буде непросто. Проблема тут у тому, що є квитанція із заднім числом (що підтверджує факт її відправлення нібито своєчасно). Також фіскали можуть посилатися на те, що проблема виникла з ПрЗ платника податків або що ПН взагалі до них не «заходила». Тому це вирішення проблеми для дуже сміливих і принципових платників податків.
Отже, як боротися?
1. Фіксуємо факт надання ПН так само, як і в перших двох ситуаціях (використовуємо інформацію з ПрЗ і подаємо запит адміністратору).
2. Використовуючи інформацію з бухПрЗ, фіксуємо факт відсутності квитанції після закінчення останнього операційного дня (наприклад, 15.01, 20:01). Це може бути скриншот відповідної вкладки ПрЗ або вивантажений протокол до «спірної» ПН/РК.
Також зафіксувати цей факт можна протоколом огляду адвокатом платника сайта/програмного забезпечення. Такі протоколи правозахисник може складати у межах права на збір відомостей про факти, які можуть використовуватися як докази (п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.12 р. № 5076-VI). Хоча доведеться витратитися на послуги адвоката. Але якщо «справа варта заходу»…
3. Звертаємося до суду з вимогою визнати вчасно надану ПН зареєстрованою на підставі п. 201.10 ПКУ.
При цьому наполягаємо на тому факті, що квитанцію про неприйняття не було надіслано того ж дня, що й ПН. Водночас дата, зазначена в «спірній» квитанції, не відповідає дійсності. Посилатися можна й на технічні неполадки на сервері, про які податківці повідомили 15.01.19 р. на своєму офіційному сайті.
Аргументувати пропонуємо позов таким чином. Посилаємося на п. 201.10 ПКУ (строки реєстрації ПН/РК), п. 3 (операційний день), п. 11 (процедура надання ПН/РК), п. 12 та 13 (процедура надсилання квитанції) Порядку ведення ЄРПН. Далі робимо висновок, що податківці зобов’язані надсилати квитанції, причому у межах операційного дня надання ПН/РК. Після цього пишемо таку фразу:
«позивач ставить під сумнів своєчасність надсилання квитанції до податкової накладної № <…> від <…>, незважаючи на зазначену в ній дату, оскільки станом на 15.01.2018 р. 20:01 квитанція була відсутня. Це підтверджується…»
— і зазначаєте документи з п. 2 нашого списку дій.
Якщо до вас застосували штрафні санкції за нереєстрацію податкових накладних за ст. 1201 ПКУ, то позовні вимоги можна доповнити, наприклад, таким пунктом:
«визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення щодо застосування штрафних санкцій за нереєстрацію податкової накладної № <…> від <…>».
Водночас до аргументації рекомендуємо додати таке:
«Платник податків вчинив усі залежні від нього дії для своєчасної реєстрації податкової накладної № <…> від <…>. А тому він не може нести відповідальність за чужі незаконні дії/бездіяльність, що не залежали від його волі. Такий висновок також викладено в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 22.11.18 р. у справі № 813/815/18».
На жаль, вирішення питання через суд — найбільш прийнятний у цьому випадку метод боротьби, але затяжний і недешевий. Як альтернативу можна розглянути Раду бізнес-омбудсмена11. Однак для того, щоб туди звернутися, потрібно хоча б формально подати скаргу до ДФСУ в порядку ст. 56 ПКУ на незаконні маніпуляції з ЄРПН і дочекатися від фіскалів відмови.
11 Порядок подання скарги до Ради див. за посиланням: https://boi.org.ua/complainttop/.